Іменем України
05 грудня 2013 р. (12:17) Справа №801/7775/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора м.Ялта, Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища
до Лівадійської селищної ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Ялтинського гірсько - лісового природного заповіднику, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
від прокуратури - Дугаренко Р.І., посвідчення № 021407;
від третьої особи - не з'явився;
від позивача - Закір'я С.С.;
від відповідача - не з'явився;
Обставини справи: Заступник прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Лівадійської селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №84 від 15.12.07 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Лівадійської селищної ради №84 від 15.12.07 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки суперечить чинному законодавству з тих підстав, що земельна ділянка відносилась до земель природно-заповідного фонду та не може вилучатись без відповідного рішення Кабінету Міністрів України або Верховної Ради України відповідно до ст.150 Земельного кодексу України.
Під час розгляду справи від представника прокуратури надійшло клопотання про усунення технічної помилки щодо зазначення невірної дати прийняття оскаржуваного рішення Лівадійської селищної ради №84, а саме замість 15.12.2007 року - 15.12.2005 року.
Представник прокуратури позов підтримав, з підстав, зазначених по суті позову.
У судове засідання відповідач, треті особи не з'явились, повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи, явку своїх представників не забезпечили.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідачем зазначено, що оскільки до Лівадійської селищної ради надійшов проект відводу земельної ділянки узгоджений усіма необхідними службами, у тому числі погоджено з Ялтинським горно-лісовим заповідником, та якій пройшов державну експертизу, то Лівадійська селищна рада не мала підстав для відмови у узгоджені проекту та передачі у власність вказаної земельної ділянки. Таким чином, відповідачем зазначено, що рішення ради, яким було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку прийнято з повним дотриманням чинного законодавства України та в межах наданих селищній раді повноважень, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню (т.2,а.с.172-173).
Представник третьої особи - Ялтинського гірно-лісного природного заповідника наголошує на тому, що позов заступника прокурора м Ялта подано правомірно у відповідності до діючого законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі. Також в поясненнях по справі зазначає, що Лівадійською селищною радою при прийнятті рішення про виділення земельної ділянки яка знаходиться в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, та розташована у кварталі 62 виділ 4 Лівадійського лісництва порушено ряд нормативно-правових актів вказаних в поясненнях (т.2,а.с.187-189).
В запереченнях на позовні вимоги представника третьої особи ОСОБА_1 він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що оспорюване рішення не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, у зв'язку з наступним. Відведення земельних ділянок природним заповідникам, на момент прийняття оспорюваного рішення, здійснюється у загальному порядку, який визначений ЗК України, тобто з розроблення проекту відведення, визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, одержання документа, що підтверджує право на земельну ділянку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру. Вказано, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1 знаходиться в межах смт. Виноградне і не входить в межі Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника, які як зазначено вище, до теперішнього часу не встановлені і не внесені в натуру (т.3, а.с.4-6).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
Рішенням Лівадійської селищної ради 31-ої сесії 4-го скликання від 15.12.2005 року № 84 затверджено проект землеустрою з відведення ОСОБА_1 та передано безоплатно у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1500 га з земель Лівадійської селищної ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 27.01.2006 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 526863 та здійснено запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010602100018 (т.1.а.с. 41, 109, т.2, а.с.32).
Судом також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 24.04.2007 року ВЕО №516617 (реєстраційний номер №1029) ОСОБА_1 передав зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_2 (т.1,а.с.41, т.2, а.с.32).
Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства на територіях при використанні земельних ділянок Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, за результатами якої складено акт від 08.07.2010 року б/н, за висновками якого встановлено, що земельна ділянка, що виділена ОСОБА_1 згідно із матеріалами лісовпорядкування знаходиться на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (т.1,а.с.22-26).
Судом встановлено, що 31.10.2005 року ОСОБА_1 звернувся до Лівадійської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд за адресою:АДРЕСА_1 (т.1,а.с.196).
Рішенням Лівадійської селищної ради №262 від 10.11.2005 р. 30-ї сесії 4-го скликання надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.1,а.с.197).
За умовами відведення земельної ділянки ОСОБА_1 Ялтинське міське управління земельних ресурсів визначило умови складання проекту землеустрою з відведення зазначеної земельної ділянки при дотриманні наступних умов: площа земельної ділянки - 0,1500 га, мета використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва, умови відведення - у власність. При цьому земельна ділянка за класифікацією угідь згідно форми 6-зем - це землі, не передані у власність, не надані у користування в межах населеного пункту (т.1,а.с.198).
В матеріалах справи наявний висновок Ялтинського міського управління земельних ресурсів щодо проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_1 за вих.№15367-2/20-25 від 01.12.2005 року, в якому зазначено про можливість передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 із земель Лівадійської селищної ради (т.1,а.с.212).
З матеріалів справи вбачається, що проект відведення земельної ділянки був погоджений Головним державним санітарним лікарем м.Ялта, про що свідчить висновок №751 від 25.11.2005 року (т.1,а.с.200), Управлінням екологічної інспекції південно-кримського регіону, про що свідчить висновок №2395-49 від 22.11.2005 року (т.1,а.с.202), Управлінням головного архітектора Ялтинської міськради, про що свідчить висновок №05/1909 від 17.11.2005 року (т.1,а.с.207-208), Комітетом з охорони культурної спадщини, про що свідчить висновок від 24.11.2005 року №6083 (т.1,а.с.209), ППВКГ ПБК, про що свідчить технічний висновок від 18.11.2005 року №5/2028 (т.1,а.с.201).
Судом встановлено, що вказаний проект відведення пройшов державну землевпорядну експертизу за висновком якої Лб/н - генплан - дооформити печаткою виконавця, Лб/н (ІЗКІ) п.1.2.1-інформацію привести у відповідність із зазначеною на Лб/н (довідка про присвоєння кадастрового номера), ділянка перетинає лінія водоводу - в акт обстеження включить власника або балансоутримувача мережі, ввести обмеження по порядку користування земельною ділянкою, також зазначено що матеріали в цілому відповідають вимогам земельного законодавства і оцінюються позитивно за умови усунення зазначених зауважень під контроль начальника Ялтинського ГУЗР (т.1,а.с.232).
З висновку Управління екологічної інспекції південно-кримського регіону №2395-49 від 22.11.2005 року земельна ділянка, яка проектувалася до відведення ОСОБА_1 не є об'єктом природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, не зарезервована до заповідання (т.1,а.с.202).
Рішенням Лівадійської селищної ради 24-ої сесії 4-го скликання №2 від 24.12.2004 року "Про встановлення меж населених пунктів смт. Ореанда, смт Курпати, смт Виноградне, смт. Лівадія", рішенням Лівадійської селищної ради 27-ої сесії 4-го скликання №4 від 19.04.2005 року "Про затвердження проекту встановлення меж смт. Виноградне" та рішенням Верховної Ради АР Крим від 22.06.2005 року №1347-4/05 "Про встановлення меж селищ міського типу Виноградне, Курпати, Лівадія, Ореанда, селищ Гірне та Куйбишево Лівадійської селищної ради (м. Ялти) АР Крим" затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж смт. Виноградне, встановлено згідно з проектами землеустрою кордону наступних населених пунктів Лівадійської селищної ради (м. Ялта), а саме смт. Виноградне - загальною площею 341,1000 га (т.1,а.с.188-189).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка входить до складу територій Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника та відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду, внаслідок чого відповідачем неправомірно було прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 Таких висновків позивач дійшов на підставі висновків акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2010 року б/н, складеного Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим.
З акту перевірки вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про знаходження спірної земельної ділянки на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника на підставі матеріалів лісовпорядкування.
У позовній заяві прокурор також посилається на п.5 розділу VІІІ Прикінцевих положень Лісового кодексу України, відповідно до якого до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог (т.2,65-68,109-113).
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права (т.2, 116-122).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2013 року касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Суд, досліджуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням зазначеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2013 року, зазначає наступне.
Ялтинський ГЛПЗ створено у 1973 році згідно з Постановою Ради міністрів Української PCP від 20.02.1973 року №84 «Про організацію нових державних заповідників і розширення Чорноморського державного заповідника» на базі Ялтинського лісгоспу на території Ялтинської міської Ради АР Крим з метою збереження природних комплексів та проведення науково - дослідних і господарських робіт по охороні і відтворенню рідкісних цінних тварин і рослин, загальною площею 14176 га, з них землі вкриті лісом 10921 га, сіножаті і пасовища 505 га, крутосхили, кам'яні розсипи 2750 га.
Наказом Міністерства лісового господарства Української PCP від 06.03.1973 року №49 „Про організацію Ялтинського гірсько - лісового державного заповідника і розширення Чорноморського державного заповідника" на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 20.02.1973 року №84 „Про організацію нових державних заповідників і розширення Чорноморського державного заповідника" на базі Ялтинського лісгоспу організовано Ялтинський ГЛПЗ і підпорядковано його Кримському обласному управлінню лісового господарства і лісозаготівель.
Згідно з Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від16.12.1976 року №937-р, Ялтинському ГЛПЗ радгосп „Лівадія" і радгосп „Гурзуф" передано земельні ділянки, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві, для посадки лісових культур. Ялтинському ГЛПЗ в 1978 році видано державний акт №013883 на право користування землею на ці ділянки, площею 376,98 га. на підставі проекту відведення земельних ділянок, виконаного Республіканським проектним інститутом із землеустрою «Укрземпроект».
Державний акт на право постійного користування Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику на підставі Постанови Ради Міністрів Української PCP від 20.02.1973 Року № 84 «Про організацію нових державних заповідників і розширення Чорноморського державного заповідника» не видавався.
Земельні ділянки було надано у користування Ялтинського ГЛПЗ відповідно до вимог Земельного Кодексу РРФСР від 01.07.1970г. Статтею 12 вказаного кодексу встановлені підстави надання земельних ділянок.
Так, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів РРФСР або Ради Міністрів автономної республіки, або рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів у порядку, що встановлюється законодавством Союзу PCP і РРФСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок зазначаються мета, для якої вони відводяться, і основні умови користування землею.
Тому відповідно до чинного на момент створення заповідника законодавства технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що засвідчують право користування Ялтинського ГЛПЗ не складалася.
Відповідно до даних первинного кадастрового обліку об'єктів ПЗФ Україні, який ведеться Департаментом заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів Україна площа об'єкта ПЗФ Ялтинського складає 14523га.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового Кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Базове лісовпорядкування ЯГЛПЗ було проведено комплексною експедицією Українського державного лісовпорядного виробничого об'єднання «Ліспроект» на загальній площі 14 523 га. У 2000 році також розроблено «Проект організації території та охорони природних комплексів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника», який затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 351 від 26.07.2006 року.
Окрім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну , екологічну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду, віднесено до земель природно-заповідного фонду.
Таким чином, наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду з огляду на належність її об'єкту природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю у заповідника правовстановлюючих чи правооформлюючих документів на земельну ділянку, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 20.03.2012, якою залишено в силі рішення господарського суду АР Крим від 31.08.2011 у справі №5002-24/5067.1-2010.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.12.2000 року № 255 затверджено Положення про Ялтинський ГЛПЗ (далі - Положення).
Згідно з п. 1.2. Положення Заповідник є природоохоронною, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України та охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання.
Відповідно до п. 1.3 Положення ділянки землі з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповіднику згідно з чинним законодавством.
В порушення вище зазначених вимог чинного законодавства Лівадійською селищною радою було прийнято рішення № 84 від 15.12.2005 31-й сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1500га гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1.
Належність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 до земель природно-заповідного фонду Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника підтверджується матеріалами лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника; висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка проводилася по карній справі № 11077410150 які містяться у матеріалах адміністративної справи; постановою у кримінальній справі. Також проведеними перевірками встановлено, що спірна земельна ділянка, надана у власність гр. ОСОБА_1, розташована в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, а саме у кварталі 61 виділ 1 Лівадійського лісництва.
Чинним законодавством передбачений особливий порядок використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, порядок їх вилучення, а саме.
Згідно ст. 150 Земельного кодексу України передбачено особливо цінні землі та порядок їх вилучення, а саме, до особливо цінних земель відносяться: землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, Об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин і виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п.4.1 Положення «Про Ялтинському ДЛПЗ» та Проекту організації території та охорони природних комплексів Ялтинського ЕЛПЗ» на території заповідника забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти.
Судом встановлено, що планово - картографічні матеріали лісовпорядкування відображають межі заповідника, його якісні та кількісні характеристики.
Відповідно до ст.45 Лісового Кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
Відповідно до статті 46 ЛК України, «Лісовпорядкування передбачає»:
1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації;
2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;
3) інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;
4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;
5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;
6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;
7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;
8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;
9) виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;
10) упорядкування мисливських угідь;
11) забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру;
12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;
13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;
14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
15) ведення моніторингу лісів;
16) інші лісовпорядні дії.
Згідно з статтею 47 ЛК України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства. У лісах, що перебувають у державній власності, лісовпорядкування ведеться за рахунок коштів державного бюджету, у лісах комунальної власності - місцевого бюджету, у лісах приватної власності - за кошти їх власників. Ведення лісовпорядкування може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.
Згідно з ст.48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.
Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Відповідно до статті 77 ЛК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) порядок використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду на природно-заповідних територіях визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Згідно з ч.2 та 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року № 2456-XII (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до пояснень Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника матеріали лісовпорядкування виконуються державним лісовпорядним виробничим об'єднанням «Ліспроект» Державного агентства лісових ресурсів України, у відповідності до чинних лісовпорядних інструкцій.
Геодезична основа лісовпорядних планшетів складається, як правило, у польовий період. Масштаб лісовпорядних планшетів становить 1:10000. Вимоги до їхнього складання викладені в Технічному посібнику з виготовлення і розмноження лісових карт, що затверджується Держкомлісгоспом України за погодженням з Державною службою геодезії картографії і Кадастру при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища. Усі планшети, що мають суміжні межі з іншими землекористувачами, повинні бути засвідчені начальником відділу земельних ресурсів району, на території якого проводилися лісовпорядні роботи.
Контроль за лісовпорядними роботами здійснюється Державним комітетом лісового господарства України та його органами на місцях, ВО "Укрдержліспроект" та його підрозділами, а також постійними лісокористувачами з метою забезпечення виконання вимог Інструкції, рішень нарад і договору на проведення лісовпорядкування. Контролю підлягає весь комплекс робіт, що виконуються при лісовпорядкуванні. Контроль здійснюється у відповідності з Положенням з проведення контролю за лісовпорядними роботами, яке затверджується Державним комітетом лісового господарства України.
Також судом встановлено, що територія Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника територіально поділена на чотири структурні підрозділи (лісництва). В межах кожного лісництва, з метою належного використання та охорони території та об'єктів ПЗФ, лісовпорядкуванням влаштовано квартальна мережа.
Квартальна мережа є невід'ємною частиною лісовпорядної мережі, що в натурі являє собою квартальні просіки, та на графічній частині матеріалів лісовпорядкування позначена: суцільною лінією - якщо дана лінія на графічних матеріалах відповідає просіці в натурі; пунктирною лінією - якщо дана лінія на графічних матеріалах відповідає природним межам (пагорб, провалля, ріка, глибокий яр тощо), наноситься у випадках коли неможливо виконати роботи по розрубці просіки у зв'язку із складним рельєфом місцевості.
Квартальні просіки утворюють квартальну мережу. Кожен квартал має відповідну нумерацію, проведену з північного сходу на південний захід. При цьому для кожного кварталу чітко виражена його зальна площа у гектарах.
На перетині квартальних просік, а також в перетині квартальної просіки з автошляхами загального призначення, залізницями, окружною контурною межею, згідно встановлюється спеціалізований лісогосподарський знак - квартальний стовп.
Квартал, в свою чергу, поділяється на таксаційні виділи, кожен з яких формується з урахуванням складу, віку, походження лісових насаджень та може бути обмежований як інструментально, так і на основі дешифрування аерофотознімків.
Судом встановлено що земельна ділянка надана у власність гр. ОСОБА_1 розташована у кварталі 61 виділ 1 Лівадійського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, що підтверджується наявним в матеріалах справи геодезичним журналом зйомки окружної межі планшетних рамок складеному в 1986 році (т.3,а.с.36-38) та іншими документами.
Вказаним спростовується твердження представника третьої особи - ОСОБА_1 що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1 знаходиться в межах смт. Виноградне і не входить в межі Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника (т.3, а.с.4-6).
Тобто судом встановлено, що в порушення норм законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, земельна ділянка надана у власність гр. ОСОБА_1 знаходиться в межах Лівадійського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, а тому суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Лівадійської селищної ради № 84 від 15.12.05 року.
Частиною 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваного по справі рішення, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора м.Ялта, Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 05.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 10.12.2013 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Лівадійської селищної ради №84 від 15.02.2005 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.