Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2013 р. Справа №805/16634/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Платонової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП
«Інофонд»
до державної податкової інспекції у Ворошиловському
районі м. Донецька Головного управління
Міндоходів у Донецькій області
про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення від 08.11.2013 року № 0004152201
за участю:
представника позивача: Хрипунової І.В., за дов. від 14 листопада 2013 року,
представників відповідача: Чирикіної Н.В., за дов. від 24 вересня 2013 року,
Бояр В.С., за дов. від 16 жовтня 2013 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Інофонд» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0004152201.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю податкового повідомлення- рішення від 08 листопада 2013 року № 0004152201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 158242,50 гривень з підстав порушення пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що не погоджується з висновками акту позапланової невиїзної перевірки № 220/22-01 від 25 жовтня 2013 року щодо завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 126594,00 гривень, оскільки раніше задекларував суми податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за період з вересня 2009 року по січень 2010 року, але не згідно податкових накладних, виписаних контрагентом позивача ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО», а помилково за ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД».
Отже, суми податкового кредиту в розмірі 126594,00 гривень по податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» з вересня 2009 року по січень 2010 року, позивачем відкориговано шляхом надання уточнюючих розрахунків лише в червні 2012 року. Тобто, позивач вважає, що суми податкового кредиту за спірний період не змінилися, а змінилося підприємство, що виписало податкові накладні. З зазначених підстав вважає, що має право у червні 2012 року на включення до складу податкового кредиту сум по шести податковим накладним, виписаних ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» в період з вересня 2009 року по січень 2010 року, яке надане платнику податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, надавши письмові заперечення від 11 грудня 2013 року (а.с. 56-57). В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначили, що підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є порушення позивачем пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит (з урахуванням уточнюючих розрахунків) на суму 126594,00 гривень за період з вересня 2009 року по січень 2010 року та порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1490.
Позивачем у червні 2012 року надано уточнюючі розрахунки по податковим накладним, виписаним ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року. За приписами пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. На дату коригування сум податкового кредиту, річний строк на право включення до кредиту сум по податкових накладних, виписаних з вересня 2009 року по січень 2010 року збіг.
Також при заповненні додатку № 1 до податкових деклараціях з ПДВ позивачем не відображені податкові накладні, за якими проводилося коригування та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що є порушенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
З підстав порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інофонд» зареєстровано як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 12 лютого 2003 року з кодом 13537997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.99-101).
Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що не заперечується сторонами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із положеннями пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Позивачем було надано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року та січень 2010 року, в яких визначено суми податкового кредиту в загальному розмірі 127943,00 гривень, у тому числі: за вересень 2009 року в розмірі 19995,00 гривень, жовтень 2009 року в розмірі 30630,00 гривень, листопад 2009 року в розмірі 14776,00 гривень, грудень 2009 року в розмірі 59881,00 гривень та січень 2010 року в розмірі 2661,00 гривень (а.с. 15-45).
У додатку 5 до декларацій з ПДВ за період вересень 2009 року - січень 2010 року (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) позивач відобразив операції з придбання товарів (послуг) від контрагента ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД», вказавши при цьому, його індивідуальний податковий номер 362535505633.
У червні 2012 року позивачем самостійно виявлено помилки в деклараціях з ПДВ за вересень 2009 року - січень 2010 року та подано уточнюючі розрахунки за вказані звітні періоди (а.с. 76-98), оскільки позивач фактично мав господарські взаємовідносини не з ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД», а з ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» за договором № 15/09 від 01 вересня 2009 року. Тобто, в уточнюючих розрахунках, наданих до податкового органу в червні 2012 року позивач замінює одне підприємство на інше, суми ПДВ при цьому не змінюються.
Актом про результати невиїзної позапланової перевірки від 25 жовтня 2013 року № 220/22-01 встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 126594,00 гривень, у тому числі по періодах: за вересень 2009 року на суму 19110,00 гривень, за жовтень 2009 року на суму 30630,00 гривень, за листопад 2009 року на суму 14423,00 гривень, за грудень 2009 року на суму 59827,00 гривень та за січень 2010 року на суму 2634,00 гривень (а.с. 8-13).
За результатами акту невиїзної позапланової перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08 листопада 2013 року № 0004152201 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 126594,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31648,50 гривень (а.с. 14).
При цьому податковим органом не оспорюються правомірність укладання та виконання договору на надання послуг № 15/09 від 01 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» (виконавець) та позивачем (замовник) (а.с. 58-59).
При цьому 07 вересня 2009 року між позивачем (новий боржник), ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» (первісний боржник) та ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД» (кредитор) було укладено договір про перевід боргу (а.с. 60). Згідно вказаного договору первісний боржник переводить на нового боржника грошовий борг в сумі 759564,00 гривень.
З зазначених підстав позивач податкові накладні від 02 вересня 2009 року № 65300, від 02 жовтня 2009 року № 73602, від 02 листопада 2009 року № 83115, від 01 грудня 2009 року № 91901, від 26 січня 2010 року № 10401, виписані ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» (а.с. 69-73) помилково включив до складу податкового кредиту лише в червні 2012 року, оскільки в вересні-грудні 2009 року та січні 2010 року позивачем податковий кредит було сформовано по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД».
Спірним питанням даної справи є право позивача на включення сум податкового кредиту по даті виписки податкових накладних (вересень-грудень 2009 року та січень 2010 року) в червні 2012 року.
Слід зазначити, що відповідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.
Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Наказом ДПА України № 17 від 16 лютого 2012 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту.
Згідно відповіді № 9 вказаної Узагальнюючої податкової консультації платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, зокрема, в таких випадках, якщо податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів.
Позивач, всупереч зазначеним нормам права зробив коригування податкового кредиту у червні 2012 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» у період з вересня 2009 року по січень 2010 року, тобто, після спливу 365 календарних днів з дня виписки. При цьому, шість податкових накладних ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» не були включені до складу податкового періоду: вересень-грудень 2009 року, січень 2010 року, оскільки кредит був сформований по іншому контрагенту - ТОВ «ЛАЗУРІТТРЕЙД».
Суд зауважує, що ані позивач, ані відповідач не звернули увагу на той факт, що ТОВ «Компанія «СПЕЦ-АВТО» 04 січня 2012 року було припинено як юридичну особу згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 102-105). Отже, контрагента позивача, який виписав шість податкових накладних у 2009-2010 роках, на дату коригування позивачем у червні 2012 року сум податкового кредиту не існувало як юридичної особи.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 08.11.2013 року № 0004152201.
З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Інофонд» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року № 0004152201 - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Інофонд» на користь Державного бюджету судовий збір у сумі 2848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 35 копійок.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 11 грудня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2013 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.