Апеляційний суд міста Києва
Справа №22-14739 Головуючий у 1-й інстанції Волкова С.Я.
Доповідач Волошина В.М.
12 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Мацяка Святослава Петровича - представника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника про оплату вимушеного прогулу при затриманні виконання рішення про поновлення на роботі працівника.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач ОСОБА_2 16.08.2013 р. звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь 34372,06 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, посилаючись на те, що працював у відповідача, обіймав посаду старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу вивчення духовної культури. 29.12.2010 р. його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а рішенням суду від 20.12.2012 р. поновлено на роботі, й того ж числа судом було видано виконавчий лист, який в цей же час він пред'явив до виконання, та відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження, однак рішення суду було примусово виконане лише 04.06.2013 р.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико- культурного заповідника про оплату вимушеного прогулу при затриманні виконання рішення про поновлення на роботі працівника задоволено.
Стягнуто з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на користь ОСОБА_2 34372,06 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Стягнуто з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в дохід держави 343,72 грн. судового збору.
Не погодившись із рішенням суду МацякаС . П. - представник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрутованість, порушення норм матеріального та процесуального права. Просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначав, що постанову про відкриття виконавчого провадження відповідачем було отримано лише 07.02.2013 р., що не було враховано судом при ухваленні рішення. Окрім того, відповідачу не було зрозуміло яким чином слід було виконати рішення суду, так як посада, з якої був звільнений позивач була відсутня. Ці обставини спонукали відповідача звертатися до суду щодо роз'яснення зазначеного питання. На думку представника відповідача, безпідставно було відмовлено відповідачу у зупиненні виконавчого провадження до вирішення заяви відповідача судом щодо виконання рішення суду. До того ж, у невчасному виконання рішення, так вважає відповідач, є і вина позивача, який не бажав поновитися на роботі, але на іншій посаді, за відсутності тієї на якій він працював до звільнення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги в зазначеному розмірі, суд виходив з їх доведеності.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов їх з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, дав належну правову оцінку наданим сторонами в справі доказам.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2012 р., яке набрало чинності, задоволено позов ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позивача поновлено на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу вивчення духовної культури Києво-Печерської лаври; рішення в цій частині допущено до негайного виконання.
Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Положенням п.п.2,4 ч.1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Сутність та сенс негайного виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується якнайшвидший захист прав та інтересів громадян та юридичних осіб.
Зі змісту судового рішення вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул застосував норми ст. 367 ЦПК України про що і виписав у його тексті. Відповідач був присутній в судовому засіданні та при оголошенні рішення суду, а відтак йому достовірно було відомо про негайне виконання рішення суду. До того ж, саме по собі оскарження рішення суду не звільняє відповідача від його негайного виконання і не є підставою для його зупинення.
Відповідно до ст.236 КЗпП України затримка виконання власником рішення органу по розгляду трудових спорів про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов'язок власника виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки. Середня заробітна плата відшкодовується на підставі ухвали органу, який розглядав трудових спір.
Суд при розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 правильно керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМ України №100 від 8.02.1995 р.
Згідно довідки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника №081 від 9.02.2011 р., яка містить в матеріалах цивільної справи №2-3206/12 за позовом ОСОБА_2 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за два місяці, які передували звільненню ОСОБА_2, його заробітна плата складала 13560,80 грн., за вказаний період ним відпрацьовано 43 робочі дні, й середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 315,34 грн. Рішення суду винесено 20.12.2012 р., його фактично поновлено на роботі 04.06.2013 р. (наказ №147-к), тому вимушений прогул позивача у грудні 2012 р. - 6 днів, у січні, лютому, березні, квітні, травні 2013 р. - повні місці, у червні 2013 р. - 1 робочий день. Всього на користь позивача за час вимушеного прогулу підлягає стягненню 315,34 грн. х 109 = 34372,06 грн.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Мацяка Святослава Петровича - представника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: