10.12.2013 р. Справа № 914/4459/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Лосик Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",м. Київ
до відповідача: Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів
про: стягнення 6 351,78 грн
Представники
Від позивача: Єршова С.В. - гол. ю/к (Довіреність № 14-67 від 22.03.2013 р.)
Від відповідача: Охріменко В.В. - начальник юр. відділу (Довіреність № 10-01 від 02.01.2013 р.)
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача - Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів про стягнення 6 351,78 грн.
Ухвалою суду від 26.11.2013 р. дана позовна заява була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2013 р.
В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.
Представник відповідача подав Клопотання № 10-1482 від 03.12.2013 р. про зменшення розміру пені та відстрочку виконання рішення суду.
Вищевказане клопотання відповідач обґрунтовує наступним:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію» відповідач укладає з громадянами - споживачами теплової енергії договори про реструктуризацію заборгованості до 60 місяців. Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилась станом на 1 грудня 2006 року» заборгованість, яка склалась станом на 01.12.2006 р. перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України від 20.02.2003р. № 554 - IV. Станом на 01.09.2008 р. відповідач уклав з громадянами-боржниками по оплаті за спожиту теплову енергію 351 договір про реструктуризацію боргу на суму 398 748,95 грн.
Крім того, 98,1 % споживачів відповідача - це населення та бюджетні установи і організації, які звільнені від сплати пені.
Заборгованість населення перед ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на даний час складає 20 427 300,00 грн.
За період з 2001р. по 2012р. підприємство пред'явило до фізичних осіб 8987 позовів про стягнення боргу за спожиту теплову енергію. У ВДВС для примусового виконання рішень суду відповідачем скеровано виконавчі документи на суму 4 622 000,00 грн. Рішення судів про стягнення коштів з фізичних осіб виконуються тривалий час. У зв'язку із пожежею, що сталася у липні 2007 року у приміщенні ВДВС більшість виконавчих документів знищено, а тому відповідач змушений звертатись до районних судів м. Львова про видачу дублікатів виконавчих документів і повторно пред'являти їх до виконання.
На думку відповідача дані обставини є форс-мажорними, передбаченими Розділом 8 Договору, через які відповідач з незалежних від нього причин не мав можливості своєчасно розрахуватись за спожитий природний газ. Отже, відповідно до Розділу 8 договору відповідач не несе відповідальності за прострочку оплати за спожитий природний газ.
Також відповідач зазначає, що ціна на природний газ неодноразово збільшувалась, у зв'язку з чим ЛКП «Залізничнетеплоенерго» зазнало значних збитків, оскільки не було можливості встановити рентабельний тариф на послуги теплопостачання.
Із посиланням на вищевикладені доводи, положення ст. 233 ГК України та на ту обставину, що основний борг за спожитий природний газ відповідачем сплачено в повному обсязі, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» просить суд зменшити розмір пені на 90% та відстрочити виконання рішення суду на три місяці.
Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив, вказавши, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також перебуває у важкому фінансовому становищі, про що свідчать звіти про фінансові результати за перше півріччя 2013 р.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
19.01.2012 р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ЛКП «Залізничнетеплоенерго» укладено Договір № 12-БО про закупівлю природного газу, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу імпортований природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕТ 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивач протягом січня - липня 2012 р. поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3 731 038 тис.куб.м. на загальну суму 14 751 095,93 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.01.12 р. б/н на суму 3 962 883,15 грн.(за січень 2012 р.), від 29.02.12 р. б/н на суму 5 855 439,39 грн. (за лютий 2012 р.), від 31.03.12 р. б/н на суму 3 033 292,25 грн. (за березень 2012 р.), від 30.04.12 р. б/н на суму 1 264 191,39 грн. (за квітень 2012 р.), від 31.05.12 р. б/н на суму 248 789,00 грн. (за травень 2012 р.) від 30.06.12 р. б/н на суму 198 991,74 грн. (за червень 2012 р.) та від 31.07.12 р. б/н на суму 187 509,01 грн. (за липень 2012 р.).
Порядок здійснення оплати за поставлений природний газ сторонами погоджено у п. 4.1. Договору, відповідно до якого оплата за газ здійснюється грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У позовній заяві позивач зазначає, що на момент подачі позову суму основного боргу відповідачем сплачено в повному обсязі, однак розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно.
За порушення строків оплати отриманого природного газу позивачем на підставі п. 7.3. Договору нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу в сумі 2 437,16 грн.
Окрім того, із посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 3 439,98 грн. інфляційних втрат та 474,63 грн. 3 % річних.
Таким чином, загальна сума позовних вимог складає 6 351,77 грн.
У тексті позовної заяви позивач зазначає, що загальна сума заборгованості ЛКП «Залізничнетеплоенерго» перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" становить 6 351,78 грн. Однак, враховуючи заявлені позивачем до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає, що при розрахунку суми основного боргу, позивачем було допущено арифметичну помилку.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини виникли на підставі Договору № 12-БО про закупівлю природного газу від 19.01.2012 р., на виконання умов якого позивач протягом січня - липня 2012 р. поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3 731 038 тис.куб.м. на загальну суму 14 751 095,93 грн. Про факт передачі природного газу свідчать представлені суду акти приймання передачі природного газу із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В судовому засіданні суд встановив, що відповідач зобов'язань за Договором № 12-БО від 19.01.2012 р. належно не виконав, вартості отриманого природного газу у визначені Договором строки не оплатив.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
Згідно п. 7.3. Договору у разі порушення відповідачем умов п. 4.1. цього Договору, яким визначено строки оплати природного газу, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочення платежу.
Із врахуванням вищенаведеного, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача 2 437,16 грн. пені, 3 439,98 грн. інфляційних втрат та 474,63 грн. 3 % річних.
Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи наведені у Клопотанні № 10-1482 від 03.12.2013 р. доводи відповідача про важкий фінансовий стан ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача на 50 % - до 1 218,58 грн.
В решті вимог позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи майнові інтереси сторін, ту обставину, що як слідує із наданих суду документів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також перебуває у складному фінансовому становищі, а також те, що сума боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача є незначною, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду суд відхиляє.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належнного виконання договірних зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу не подав.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 516, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4-а. Ідентифікаційний код 20784943) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Ідентифікаційний код 20077720) 1 218,58 грн. пені, 3 439,98 грн. інфляційних втрат та 474,63 грн. 3 % річних, всього - 5 133,19 грн.; 1 720,50 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 1 218,58 грн. пені в задоволенні позову відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст Рішення виготовлено і підписано 12.12.2013 р.
Суддя Ділай У.І.