Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "12" грудня 2013 р. Справа № 906/1557/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Єфременко О.О. - дов. № 14-3 від 08.01.13р.
від відповідача: Мельник О.М. - дов. № 8265/19 від 28.12.12р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)
про стягнення 825 860,06 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 825860,06 грн., з яких: 260 547,58 грн. пені, 52 109,52 грн. 3% річних та 513 202,96 грн. штрафу згідно договору № 33/19 Б на купівлю-продаж природного газу від 30.03.12р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та вказав, що позивач також знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, ніж відповідач, в тому числі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань контрагентами - боржниками, а також, у зв'язку з наявністю значних зобов'язань позивача за міжнародними контрактами, для забезпечення дотримання умов яких позивач зобов'язаний кредитуватися, що, в свою чергу, спричиняє останньому великі збитки, докази чого можуть бути надані в наступне судове засідання. Тому, вважає, що до відповідача у повному обсязі має бути застосована відповідальність за неналежне виконання зобов'язань перед позивачем.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Згідно відзиву № 6310/19 від 19.11.13р. та клопотання про зменшення суми штрафних санкцій № 6311/19 від 19.11.13р. відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 98%. Представник вказав, що відповідач вживав всі залежні від нього заходи для своєчасної оплати, просить врахувати вказану обставину та вкрай тяжкий фінансовий стан товариства та зменшити штрафні санкції, заявлені до стягнення у даній справі.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
30.03.2012 р. між НАК "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та ПАТ "Житомиргаз" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 33/19-Б на купівлю - продаж природного газу (далі - договір) (а.с. 15 -21).
Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку покупця.
Згідно з п. 3.7. договору, вказаний акт приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що ціна за 1000,0 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того ПДВ - 20 %, а всього з ПДВ - 4210,80 грн.
Відповідно п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.2 договору).
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідачу протягом березня - грудня 2012 року імпортований природний газ на загальну суму 101769254,59грн., про що свідчать акти приймання-передачі природного газу від 31.03.12р., від 30.04.12р., від 31.05.12р., від 30.06.12р., від 31.07.12р., від 31.08.12р., від 30.09.12р., від 31.10.12р., від 30.11.12р., від 31.12.12р. (а.с. 22-31).
Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п.п. 6.1, 6.2 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
На день звернення позивачем з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 33/19-Б на купівлю - продаж природного газу від 30.03.12р. відсутня.
Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу належним чином не виконував, в результаті чого, позивачем були нараховані відповідачу, зокрема, пеня та 7% штрафу, в сумі, відповідно 260 547,58 грн. та 513 202,96 грн.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування пені та 7% штрафу.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір 3% річних становить 52 109,52грн.
Відповідач просить зменшити розмір пені та 7% штрафу, посилаючись на те, що причиною несвоєчасного погашення заборгованості стала збиткова діяльність підприємства, яка спричинена особливостями його фінансування та діяльності.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Як вбачається, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що порушення зобов'язання потягло за собою значних збитків НАК "Нафтогаз України".
Враховуючи відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем, нарахованих 3 % річних за прострочку виконання зобов'язання та те, що нараховані штрафні санкції не відповідають вимогам співрозмірності та не враховують інтереси відповідача, що в свою чергу, суперечить принципу рівності сторін в господарському процесі, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення на 40 % розміру пені - до 156 328,55 грн. та на 40% розміру штрафу до 307 921,78 грн. З огляду на викладене в частині стягнення 104 219,03 грн. пені та 205 281,18 грн. штрафу слід відмовити.
При цьому, суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 156 328,55 грн. пені, 307 921,78 грн. 7% штрафу, 52109,52 грн. 3% річних та відмовляє в іншій частині позову.
Відповідно до пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разу коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Відтак, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код 03344071) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код 20077720) - 156 328,55 грн. пені, 307 921,78 грн. 7% штрафу, 52 109,52 грн. 3% річних та 16 517,20 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 16.12.13
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід.)