11 грудня 2013 р. Справа № 903/1100/13
за позовом Луцької міської ради
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Мостобуд»
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Управління Держземагенства у Луцькому районі Волинської області
про внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2013 року
від позивача: Лабінська Л.О., дов.№1.1-8/4740 від 26.07.2013 року
від відповідача: Мандзюк Б.Ю., дов.№171/21-13 від 06.03.2013 року.
третя особа: н/з
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Встановила: Позивач - Луцька міська рада звернувся з позовною заявою, в якій просив внести зміни до договору оренди землі від 22.02.2005 року, укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ "Мостобуд", а саме п.9 договору виклавши його в новій редакції:
п.9: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 426 998,37 грн. (чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень тридцять сім копійок).
2. Орендар зобов'язаний за власний рахунок:
2.1 Зареєструвати дану додаткову угоду згідно вимог чинного законодавства.
2.2 В 5-денний термін після реєстрації надати копію Додаткової угоди відповідному органу державної податкової служби у м.Луцьку.
3. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі та набуває чинності після її підписання сторонами та її державної реєстрації.
4. Додаткову угоду укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.02.2005 року, відповідно до якого відповідачу передана в оренду земельна ділянка, загальною площею 60673 кв.м., строком на десять років (п.1.1, п.1.2 договору). Предметом даного договору є земельна ділянка призначена для обслуговування виробничої бази на вул. Ківерцівській,7а в м.Луцьку.
Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 1.4 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік.
Пунктом 12 договору оренди передбачено можливість зміни орендної плати у разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.
26.03.2008 року Луцькою міською радою було прийнято рішення № 25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька", відповідно до якого було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладені цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.
24.06.2009 року Луцькою міською радою прийнято рішення № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", яким встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно із додатком, з якого вбачається, що для відповідача він становить 3% річних.
Вказує, що листом № 1.1-11/3592 від 06.06.2013 року Луцькою міською радою на адресу відповідача надіслано пропозиція про укладення додаткової угоди до договору оренди землі в частині внесення змін (збільшення) розміру орендної плати та направлено примірник додаткової угоди, однак відповіді на дану пропозицію відповідач не надіслав.
При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору оренди земельної ділянки та законодавчі акти, які регулюють орендні правовідносини.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.11.2013 року позовні вимоги вважає необґрунтованими, незаконним та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому вказує, що лист Луцької міської ради № 1.1-11/3592 від 06.06.2013 року не можна розглядати як пропозицію щодо внесення змін до договору, а є лише частиною ділової переписки між сторонами по справі.
Заявою від 22.11.2013 року №1-1-8/7622 позивач змінив предмет позову та просить:
- внести зміни до договору оренди землі від 22.05.2005 року укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ "Мостобуд", а саме в п.9 договору, виклавши його в новій редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки».
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи те, що 12.11.2013 року справа №903/1100/13 по суті не розглядалась, суд приймає заяву позивача про зміну предмету спору і розглядає спір за предметом зазначеним в даній заяві.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу згідно заяви від 22.11.2013 року, представник відповідача заперечує її.
З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 22.02.2005 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та ВАТ «Мостобуд» (орендар), назва змінена на публічне акціонерне товариство, був укладений договір оренди землі зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005 року за №292 (а.с.21-23).
Згідно п.2 договору Орендодавець передав в оренду земельну ділянку загальною площею 60673 кв.м. кадастровий номер 22027000 по вул.Ківерцівській,7а для обслуговування виробничої бази (п.15) факт передачі земельної ділянки підтверджено актом прийому-передачі від 24.02.2005 року (а.с.24).
Відповідно до пункту 8 договір укладено на 10 років, тобто до 2015 року.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі та встановлюється у розмірі 1,4 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік, яка як зазначено в п.5 договору на січень 2005 року становить 8214438,81 грн.
Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується Луцьким міським управлінням земельних ресурсів та уточнюється «Орендарем» щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.
Згідно п.11 оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно «Орендарем» рівними частинами на р/р 33216812800002 отримувач місцевий бюджет м.Луцька, МФО 803014, код 21741605 банк УДК у Волинській області код платежу 13050200 не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.
Пунктом 12 визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 35 сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
Предметом спору у даній справі є вимога міської ради про внесення змін в п.9 договору від 22.02.2005 року щодо зміни розміру річної орендної плати, в зв'язку з затвердженням нової технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки та встановлення річного розміру орендної плати у відсотках від даної нормативно-грошової оцінки землі.
Так рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.(а.с.25-26).
Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком. (а.с.27)
Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.
При використанні земельної ділянки для обслуговування виробничої бази річний розмір орендної плати становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно п.5 ст.59 вищезазначеного Закону рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України. Дане рішення було оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано в газеті «Луцький замок» №27 від 02.07.2009 року.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держземагенства у Волинській області, від 20.05.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 60673 кв.м. передана відповідачу для обслуговування виробничої бази становить 14 233 279,07 грн.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст.651,652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Дана норма кореспондується у п.4.1 договору оренди землі.
Тобто положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутні згоди на зміну умов договору. Даним спростовується твердження відповідача щодо обов'язковості досудового врегулювання спору.
Щодо обов'язковості досудового врегулювання спору главою 20 Господарського кодексу України врегульовані питання, які стосуються укладення, внесення змін та розірвання господарських договорів, в той час, як у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 Господарського кодексу України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
За ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору.законної.сили.
Статтею 43 ГПКУ встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про внесення змін до п.9 договору оренди землі ґрунтується на чинному законодавстві, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1147 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632,651-653 Цивільного кодексу України, ст.ст.43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
2. Внести зміни до договору оренди землі від 22.05.2005 року укладеному між Луцькою міською радою та ПАТ «Мостобуд» та зареєстрованому в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24.02.2005 року за №292, а саме пункт 9 викласти в наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки».
3.Стягнути з ПАТ «Мостобуд» (01033, м.Київ, вул.Паньківська,5, Голосіївський р-н,
р/р260000057255 «Райфайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01386326) в користь Луцької міської ради (43025,м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького,19, код ЄДРПОУ 34745204) витрати по сплаті судового збору в сумі 1147 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
16.12.13
Суддя С. В. Костюк