Ухвала від 11.12.2013 по справі 242/4934/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Моцний О.С.

Категорія 32 Доповідач Папоян В.В.

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Біляєвої О.М.,

суддів: Папоян В.В., Мальованого Ю.М.

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Селидове про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2013 року

позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто на її користь з ДП «Селидіввугілля» на відшкодування моральної шкоди, завданої їй загибеллю чоловіка, 30 000 грн. і розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що суд першої інтонації не визначився зі спірними правовідносинами та невірно застосував матеріальний закон оскільки ст.. 1167 ЦК України на спірні правовідносини не розповсюджується.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове.

Інші особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є вдовою загиблого ОСОБА_2, який знаходився з відповідачем в трудових відносинах з відповідачем та загинув під час виконання своїх трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що випливає з акту про нещасний випадок на підприємстві, свідоцтва про смерть потерпілого, та не спростовується сторонами.

На підставі вказаних норм матеріального права і відповідно до встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач повинен відшкодувати заподіяну позивачу моральну шкоду, яка заподіяна смертю чоловіка та визначив розмір моральної шкоди в межах заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що підприємство не повинно нести відповідальність за заподіяну моральну шкоду, таку відповідальність несе відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань неспроможні, оскільки не ґрунтуються на законі. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачений обов'язок Фонду сплачувати членам сім'ї потерпілого моральну шкоду.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні спору суд першої інстанції правильно врахував вину підприємства в заподіянні шкоди позивачу, що випливає з акту про нещасний випадок, з якого убачається, що відсутня вина потерпілого, врахував глибину душевних страждань позивача, яка втратила чоловіка, та з урахуванням конкретних обставин справи визначив розмір компенсації моральної шкоди у сумі 30 000 грн.

Доводи апеляційної скарги, що судом необґрунтовано визначено суму відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки із рішення суду вбачається, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно досліджені всі обставини по справі, враховані всі надані сторонами докази і їм дана належна оцінка і суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача. Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди є справедливою та такою, що відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду відповідає матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. За таких обставин апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді:

Попередній документ
36027150
Наступний документ
36027152
Інформація про рішення:
№ рішення: 36027151
№ справи: 242/4934/13-ц
Дата рішення: 11.12.2013
Дата публікації: 30.12.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів