04.12.2013 р. Справа № 914/3974/13
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", м. Львів
до відповідача Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Львів
про стягнення 18 976,43 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Шевчишин І.З. - юрисконсульт 1-ї категорії відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (довіреність № ню-14 від 01.01.2013р.);
від відповідача Кондрашов Д.І. - представник (довіреність б/н від 08.08.2013р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" до Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 18 976,43 грн., з яких 17 741,80 грн. основного боргу та 1 234,63 грн. пені.
Ухвалою суду від 23.10.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.11.2013р.
Ухвалою суду від 13.11.2013р. розгляд справи відкладено на 04.12.2013р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача подав через канцелярію суду супровідний лист за вих. №ДНЮ-234 від 03.12.2013р. (вх.№51656/13 від 04.12.2013р.) яким долучив до матеріалів справи належним чином завірену копію виписки про поступлення коштів від 08.11.2013р. на розрахунковий рахунок позивача в сумі 17 741,80 грн., а також належним чином завірену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17420147 від 23.10.2013р. щодо позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про припинення провадження у справі за вих. №ДНЮ-217 від 12.11.2013р. (вх.№48023/13 від 13.11.2013р.) в частині стягнення з ДП "Львівський облавтодор" на користь ДТГО "Львівська залізниця" в особі ВП "Львівська дирекція залізничних перевезень" 17 741,80грн. основного боргу згідно договору від 14.03.2013р. №Л/ДН-1-1308/ДНп, просив стягнути з відповідача 1 234,63 грн. пені та судовий збір.
Представником відповідача було подано клопотання вх.48565/13 від 15.11.2013р. про розстрочення виконання рішення на 2 (два) роки (24 місяці).
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд не розглядати вказане клопотання про розстрочення виконання рішення, оскільки на дату його написання представнику відповідача не було відомо про сплату боргу. Проти стягнення пені представник відповідача не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд,-
встановив:
14.03.2013р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник) було укладено договір №Л/ДН-1-1308/ДНп про відшкодування витрат понесених при очищенні автомобільних доріг (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника при надзвичайних ситуаціях надати послуги з очищення доріг і штучних споруд (надалі - послуги), а замовник зобов'язувався прийняти та відшкодувати витрати понесені при очищенні автомобільних доріг.
Згідно п.3.1. договору вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, окрім того замовник відшкодовує виконавцю оплату за перевезення бульдозерів до місця надання послуг та додаткові послуги шляхом перерахування коштів в сумах, відповідно до обсягу запланованого перевезення згідно тарифного керівництва.
За умовами п.3.2. договору вартість послуг (робіт) визначається відповідно до затверджених замовником калькуляцій додаток №1.2.3.4 які є невід'ємною частиною цього договору, згідно з СОУ 45.2-00018112-071:2011.
Згідно п.4.2. договору остаточні розрахунки за надані виконавцем послуги проводяться протягом 14 календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.
Згідно п.6.1.1. договору замовник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.
Позивач згідно умов договору надав відповідачу послуги з очищення доріг і штучних споруд загальну суму 17 741,80 грн., про що між сторонами 29.03.2013р. підписано акт.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги з очищення доріг і штучних споруд не здійснив.
Відтак, позивач при поданні позовної заяви, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 17 741,80 грн.
Позивач, керуючись умовами п.7.3.9. договору за порушення строку оплати за надані послуги нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 234,63 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір №Л/ДН-1-1308/ДНп про відшкодування витрат понесених при очищенні автомобільних доріг за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується актом виконаних робіт від 29.03.2013р. підписаним сторонами 01.04.2013р. Роботи виконані в повному об'ємі, сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до вказаного атку позивач виставив відповідачу рахунок №533 від 01.04.2013р. на загальну суму 17 741,80 грн.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.4.2. договору остаточні розрахунки за надані виконавцем послуги проводяться протягом 14 календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.
Станом на дату подання позовної заяви у відповідача існував борг за надані послуги в сумі 17 741,80 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Після порушення провадження у справі відповідач оплатив основний борг в сумі 17 741,80 грн.., факт оплати підтверджується випискою про поступлення коштів від 08.11.2013р. на розрахунковий рахунок позивача в сумі 17 741,80 грн.
Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 17 741,80 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.
Щодо заявлених вимог позивача про стягнення 1 234,63 грн. пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У п.7.3.9. договору передбачено, що замовник за порушення строку оплати за надані послуги зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості своєчасно неоплачених послуг за кожний день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ яка діє на день прострочення.
Розглянувши розрахунок позовних вимог, суд встановив правильність нарахування позивачем пені, з врахуванням положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", які передбачають обмеження розміру пені.
Відтак з відповідача підлягає до стягнення 1 234,63 грн. пені за період з 16.04.2013р. по 14.10.2013р.
Слід зазначити, що представник відповідача в судовому засіданні проти стягнення пені з відповідача в сумі 1 234,63 грн. не заперечив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 1 234,63 грн. пені.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №5723 від 15.10.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки основний борг був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі, а спір доведений до суду з вини останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 530, 549, 610, 611, 612, 627-629, 901 ЦК України, ст.ст.174, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 54; р/р 26004008278001 в ПАТ «Укрінбанк» у м.Львові; МФО 325826; код ЄДРПОУ 31978981) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.Листопадового Чину, 22; р/р 26009005760 в ЛФ АБ «Експрес-банк»; МФО 325956; код ЄДРПОУ 25256137) 1 234,63 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 17 741,80 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
6. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 11.12.2013р.
Суддя Сухович Ю.О.