ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 902/748/13 09.12.13
За позовомЗаступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця
доПриватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивачаВійськова частина А1603
проусунення перешкод у користуванні майном та стягнення 9 015,13 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача 1:не з'явився
від позивача 2:Черепащук Р.А.
від відповідача:Юрчишин С.І.
від третьої особи:не з'явився
прокурор:не з'явився
Обставини справи:
Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (надалі - КЕВ м. Вінниця) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем» (надалі - Товариство») про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 9 015,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з закінчення терміну дії договору №1/09/М3 від 16.12.2009 р., укладеного між КЕВ м. Вінниця та Товариством, останнє не здійснило вивезення обладнання з території військового містечка №91, у зв'язку з чим прокурором заявлено вимогу про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом демонтажу та вивезення спірного обладнання. Крім того, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача плати за фактичне розміщення майна у розмірі 7 424,81 грн. та компенсацію податку за землю у розмірі 1 590,32 грн., а всього - 9 015,13 грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.07.2013 р.
12.07.2013 р. до господарського суду Вінницької області представником відповідача подані письмові пояснення, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що заборгованість перед позивачем 2 у нього відсутня, а підстав для вивезення рухомого майна не вбачається, оскільки таке майно знаходиться на території бази Військової частини А1603 на підставі договору №VIN090 від 01.11.2002 р.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.07.2013 р. справу №902/748/13 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №902/748/13 передано на розгляд судді Босому В.П.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду на 09.09.2013 р.
В судовому засіданні 09.09.2013 р. оголошувалась перерва до 30.09.2013 р.
30.09.2013 р. представником позивача 2 до канцелярії суду подане клопотання, в якому позивач 2 просив суд в частині розгляду позовної вимоги про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 9 015,13 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні справу №902/748/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2013 р. справу №902/748/13 прийнято до свого провадження суддею Стасюком С.В, та призначено до розгляду на 28.10.2013 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу №902/748/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв'язку із його поверненням з відрядження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу прийнято до розгляду суддею Босим В.П., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Військову частину А1603, розгляд справи призначено на 09.12.2013 р.
Представник позивача 1 та прокурор в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується підписом їх представників в розписці в повідомленні про перерву від 28.10.2013 р.
В судове засідання представник позивача 2 з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в частині усунення перешкод у користуванні майном, в частині заявлених позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 9 015,13 грн. провадження у справі просив припинити.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, надала додаткові пояснення сто воно предмету спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 09.12.2013 р. надав пояснення по суті спору, в яких третя особа позовні вимоги прокурора підтримала, повідомила про відсутність договірних відносин з відповідачем в частині розміщення та зберігання спірного майна Товариства, а також просила здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
16.12.2009 р. між КЕВ м. Вінниця (виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем», правонаступником якого є Товариство, (замовник) було укладено договір з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України (Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, вул. Леніна, військове містечко №91) №1/09/М3 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення та зберігання на об'єкті (території) військового містечка №91, яке закріплене за виконавцем та розташовано за адресою: Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, вул. Леніна, військове містечко №91, обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку вартістю за актом оцінки на 23.10.2009 р. 292 324,72 грн. (додаток №4), відповідно до затвердженої схеми розміщення майна (додаток №3), а замовник зобов'язується оплатити цю послугу.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що виконавець приймає у замовника майно за актом приймання-передачі (додаток №2).
Згідно з п. 2.5 Договору у разі припинення цього договору замовник складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця протягом двох тижнів. Майно вважається поверненим замовнику з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до п.п. 6.1 та 6.2 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та погодження Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України. Строк дії договору по 01.12.2012 р.
Пунктом 6.7 Договору сторонами погоджено, що договір припиняється у разі завершення строку дії договору або у випадку його розірвання.
На виконання умов Договору 16.12.2009 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі майна замовника (обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку), за яким позивачу 2 було передане майно відповідача: обладнання та АФП, контейнер RBS, мачта опорна.
Спір у справі виник у зв'язку з неправомірною, на думку прокурора, відмовою відповідача демонтувати та вивезти обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку у зв'язку з закінченням строку дії Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі майна замовника від 16.12.2009 р.) підтверджується факт передання відповідачем позивачу 2 обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку на виконання умов Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з положеннями ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами було погоджено строк дії Договору, відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та погодження Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України. Строк дії договору по 01.12.2012 р.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 631 Цивільного кодексу України та п. 6.2 Договору строк його дії закінчився 01.12.2012 р.
Згідно з п. 2.5 Договору у разі припинення цього договору замовник складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця протягом двох тижнів. Майно вважається поверненим замовнику з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відтак, наслідком припинення дії Договору є виникнення у Товариства зобов'язання протягом двох тижнів скласти та підписати акт приймання-передачі, демонтувати та вивезти майно з об'єкту виконавця.
Листом №3661 від 30.10.2012 р. позивач 2 звернувся до відповідача з повідомленням про відмову в продовженні дії Договору на новий строк, а також вимагав у відповідності до п. 2.5 Договору демонтувати та вивезти своє майно з території військового містечка.
Прокурор вказує, що відмова відповідача вивезти обладнання з території військової частини А1603 стала підставою для звернення до суду із даним позовом, проте суд відзначає наступне.
01.11.2002 р. між Військовою частиною А1603 (виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем», правонаступником якого є Товариство, (замовник) було укладено договір на надання послуг №VIN090 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. на підставі взаємної угоди сторін замовник передає, а виконавець приймає під спостереження RBS і зобов'язується в найкоротший термін забезпечити прибуття групи попередження до RBS, з якої надійшов сигнал «Тривога».
Пунктом 1.2 Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. визначено, що місце розташування знаходиться на території, яка належить виконавцеві на правах державної власності, за адресою: 23006, Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, військова частина А1603.
Згідно з п. 7.1 Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. строк його дії - з дати укладення до 01.11.2007 р. з можливістю подальшої пролонгації. За 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на слідуючий 5-річний строк.
Додатковою угодою №3 до Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. розділ 7 такого договору було викладено в наступній редакції: « 7.1. Строк дії договору до 01.11.2015 р. з можливістю подальшої пролонгації. За 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на наступний 1-річний строк.».
Відтак, умовами Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. Військовою частиною А1603 та Товариство погодили розміщення обладнання RBS на території такої військової частини.
Статтею ІІ Правил щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів рухомого (мобільного) зв'язку та безпроводового доступу, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №303 від 05.05.2009 р., ретранслятор базової станції (базова станція) - будівельний об'єкт у складі: обладнання мережі радіодоступу, будівлі та/або приміщення для його розміщення (апаратного чи додаткових приміщень, що пов'язані з роботою та обслуговуванням технологічного обладнання), увідної лінії зв'язку, пристроїв електропостачання та електроживильної установки, антенно-фідерних пристроїв.
Умовами Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. визначено, що RBS - це обладнання базової станції стільникового зв'язку комунікаційної мережі замовника та вежі з розташованими на ній антенно-фідерними пристроями.
Отже, внаслідок продовження сторонами строку дії Договору №VIN090 від 01.11.2002 р. до 01.11.2015 р., знаходження майна відповідача (обладнання базової станції стільникового зв'язку комунікаційної мережі замовника та вежі з розташованими на ній антенно-фідерними пристроями) на території військової частини А1603, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, є правомірним.
Таким чином суд приходить до висновку, що з моменту закінчення строку дії Договору (01.12.2012 р.) і до 01.11.2015 р. підставою для перебування станції RBS Товариства (обладнання та АФП, контейнер RBS, мачта опорна) на території військового містечка №91 військової частини А1603 є укладений між відповідачем та військовою частиною А1603 Договір №VIN090 від 01.11.2002 р., а відтак підстави для демонтажу та вивезення такого обладнання відсутні.
За таких обставин в задоволення позовних вимог прокурора про зобов'язання Товариства усунути перешкоди у користуванні майном шляхом демонтажу та вивезення обладнання з території військового містечка №91, що розташоване за адресою: Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, вул. Леніна, військова частина А1603, необхідно відмовити.
Стосовно заявленої прокурором до стягнення з відповідача плати за фактичне розміщення майна у розмірі 7 424,81 грн. та компенсації податку за землю у розмірі 1 590,32 грн. суд відзначає таке.
30.09.2013 р. представником позивача 2 до канцелярії суду подане клопотання про припинення провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у зв'язку з повною її оплатою відповідачем 16.09.2013 р.
При цьому, позовну заяву №4/2003 від 30.04.2013 р. позивачем було подано прокурором до господарського суду Вінницької області 24.05.2013 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії, а відповідач погасив суму заборгованості у розмірі 9 015,13 грн. 16.09.2013 р., тобто після подання позовної заяви.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 9 015,13 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.
В задоволенні позову в частині зобов'язання Товариства усунути перешкоди у користуванні майном необхідно відмовити з викладених підстав.
Щодо розподілу судових витрат суд відзначає наступне.
Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно з п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
З урахуванням того, що судом у задоволенні позовних вимог Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном відмовлено, а Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця не звільнені від сплати судового збору у визначеному законом порядку, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в цій частині покладаються на позивачів.
Оскільки погашення боргу у розмірі 9 015,13 грн. здійснено після звернення прокурора до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця плати за фактичне розміщення майна у розмірі 7 424,81 грн. та компенсації податку за землю у розмірі 1 590,32 грн. припинити.
2. В іншій частині в задоволенні позову Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця відмовити.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем» (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51; ідентифікаційний код 21673832) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.
4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. Видати наказ.
5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87; ідентифікаційний код 08320218) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.12.2013 р.
Суддя В.П. Босий