04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" грудня 2013 р. Справа№ 925/1572/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Назарчук Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Гришин С.В.
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року (суддя Анісімов І.А.)
за позовом Державного підприємства "Навчально-дослідний птахівничий
завод ім. Фрунзе Національного університету біоресурсів і
природокористування України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія
"Агросоюз-РП"
про стягнення 60688 грн. 85 коп.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року по справі №925/1572/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" на користь Державного підприємства "Навчально-дослідний птахівничий завод ім. Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України" 23022,88 грн. - пені, 14978,55 грн. - інфляційних втрат, 7688,10 грн. - 3 % річних, 1720,50 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 05.11.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 09.12.2013 року.
В судове засідання 09.12.2013 року з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
21 серпня 2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір про постачання добових курчат кросу Хайсекс Коричневий, Білий ДК № №110/12 (далі - Договір) та Додаток А до нього.
Відповідно до умов Договору продавець поставляє, а Покупець оплачує добових курчат фінального гібриду кросу Хайсекс Коричневий в кількості 60000 голів добової курочки та добових курчат фінального гібриду кросу Хайсекс Білий в кількості 130000 голів добової курочки.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1254571,90 грн.
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, а саме, порушив умови оплати передбачені Договором, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду Черкаської області по справі №925/885/13 від 18.07.2013 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 299571,90 грн. - основного боргу, 123627,77 грн. - штрафу та 8463,99 грн. - судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив строк розрахунків по оплаті за отриманий товар, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до п.3.1.4. Договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, вказаній в Додатку А до Договору.
Згідно з ч. 2 Додатку А до Договору, кінцевий термін оплати товару становив 12.11.2012 року.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Місцевим господарським судом встановлено, що пунктом 10.4 Договору визначено, що у випадку порушень строків розрахунків, передбачених цим договором, Покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.
Згідно з п. 10.6 Договору, у разі порушень покупцем строків розрахунків, передбачених додатком А, покупець зобов'язується сплатити штраф на користь продавця в розмірі 10% від загальної суми Договору.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Твердження апелянта, що стягнуті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, оскільки вже сплачений штраф у розмірі 123627,77 грн., колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27 квітня 2012 року.
Також, колегією суддів визнано необґрунтованим посилання апелянта на норми ст. 233 ГК України, оскільки доказів на підтвердження обставин, на підставі яких суд має право зменшити розмір санкцій до суду не надано. Крім того, зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо правомірності стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В той же час, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, колегія суддів прийшла до висновку що останній містить арифметичні неточності, а саме: до стягнення підлягає 22222,34 грн. - пені, 7579,03 грн. - 3% річних та 1497,86 грн. - інфляційних втрат (Відповідно до розрахунку суду в системі ЛІГА:ЗАКОН).
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та всебічно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року по справі №925/1572/13 - зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року по справі №925/1572/13 - змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" (19511, Черкаська область, Городищенський район. с. Мліїв, вул.Леніна, б.245, реєстраційний номер юридичної особи 10000003837, код 35013940) на користь Державного підприємства "Навчально-дослідний птахівничий завод ім.Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України" (96576, Автономна республіка Крим, Сакський район, с.Фрунзе, вул.Гагаріна, б.4, код 00852631) 22222 грн. 34 коп. - пені, 1497грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 7579 грн. 03 коп. - 3 % річних та 1178,61 грн. 50 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити".
Стягнути з Державного підприємства "Навчально-дослідний птахівничий завод ім.Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України" (96576, Автономна республіка Крим, Сакський район, с.Фрунзе, вул.Гагаріна, б.4, код 00852631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" (19511, Черкаська область, Городищенський район. с. Мліїв, вул.Леніна, б.245, реєстраційний номер юридичної особи 10000003837, код 35013940) 270 грн. 94 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.
Матеріали справи №925/1572/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.М. Баранець
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.12.2013 року