Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2013 р.Справа № 922/4036/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Бояр В.В.
розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", м. Львів
до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків
про виселення
за участю представників:
позивача - Остимчук О.О., довіреність № 01-1482/13 від 29.08.2013 року; Місечко В.І., довіреність № 01-1435/13 від 21.08.2013 року;
відповідача - Виговська А.В., довіреність № 13-665/13д від 19.08.2013 року
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд зобов'язати відповідача виселитись з орендованих приміщень, які відповідач орендував на підставі Договору оренди нежитлових приміщень, які належать НАК "Надра України" від 01.02.2003 року № 56. Також до стягнення заявлені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на пункт 10.1 вищенаведеного Договору, в якому зазначено, що цей Договір укладено строком на 10 років, з 01.02.2003 року до 01.02.2013 року включно, а також на те, що протягом місяця після закінчення строку дії вищезазначеного Договору оренди мало місце заперечення орендодавця щодо продовження дії Договору від 01.02.2003 року на новий строк. З урахуванням викладеного позивач зазначає, що спірний Договір оренди припинений і просить суд зобов'язати відповідача виселитись з орендованих приміщень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4036/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15 жовтня 2013 року о 10:40.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 05 листопада 2013 року об 11:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2013 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. №№ 40539, 40540 від 04.11.2013р.) задоволено, клопотання відповідача про відкладення та продовження строку розгляду справи № 922/4036/13 (вх. № 40804) задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 08 грудня 2013 року та розгляд справи відкладено на 19 листопада 2013 р. о 10:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
02 грудня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №№ 44637, 44658), мотивоване можливими врегулюванням спору між сторонами мирним шляхом.
Представники позивача та відповідача в призначене судове засідання з'явились та підтримали подані клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши узгоджене клопотання сторін про відкладення розгляду справи (вх. №№ 44637, 44658), враховуючи можливе врегулювання спору між сторонами мирним шляхом, суд задовольнив клопотання шляхом оголошення перерви в судовому засіданні.
19 листопада 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 грудня 2013 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
09 грудня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 45763) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
09 грудня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли: клопотання про долучення документів (вх. № 45756) та додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву. Надані відповідачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
09 грудня 2013 року, після перерви розгляд справи було продовжено.
Позивач в призначене судове засідання з'явився та вказав про не досягнення між сторонами згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом, на підставі чого, заявлені позовні вимоги підтримав повністю та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти заявлених позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на позов та поясненнях до відзиву, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
01 лютого 2003 року між позивачем - Дочірнім підприємством "Західукргеологія", НАК "Надра України" (орендодавцем) та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк", надалі перейменованим на Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", (орендарем) було укладено Договір № 56 оренди нежилих приміщень, які належать НАК "Надра України" (далі- Договір).
Відповідно до п. 1 вищенаведеного Договору оренди позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежилі приміщення (надалі - Майно), загальною площею 354.2 кв.м., розташовані на другому поверсі (праве крило) будівлі і складаються з кімнат №234, 235, 239-246, 252-255, коридору, санвузла та інших підсобних приміщень, за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, та знаходяться на балансі ДП "Західукргеологія", балансова вартість, що ввійшла у статутний фонд Компанії, становить 536258,0 грн.
Майно передається з метою розміщення філії відповідача.
Додатковою угодою від 01 лютого 2005 року змінено пункт 1 договору оренди, відповідно до якого з врахуванням змін позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 700.0 кв.м., розташовані на 2 та 3 поверхах, а саме: на другому поверсі - праве крило будівлі, кімнати № 234, 235, 239-246, 252-255, коридор, та підсобні приміщення; на третьому поверсі-ліве крило будівлі, кімнати 310-328, коридор, та підсобні приміщення.
Вказані приміщення розташовані за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8 та знаходяться на балансі ДП "Західукргеологія", балансова вартість, що ввійшла у статутний фонд Компанії, становить 944778 грн.
Зазначені приміщення передаються в оренду з метою розміщення філії відповідача.
Пунктом 10.1. договору оренди передбачено, що його укладено строком на 10 років, і діє він з 01 лютого 2003 року до 01 лютого 2013 року включно.
Відповідно до пункту 10.2. договору оренди зміни та доповнення або розірвання цього договору оренди допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктом 10.5. спірного Договору оренди сторони визначили, що після закінчення терміну договору оренди відповідач, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди за 30 днів до закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати відповідача виселитись з орендованих приміщень, які відповідач орендував на підставі Договору від 01.02.2003 року № 56 оренди нежитлових приміщень, які належать НАК "Надра України".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на пункт 10.1 вищенаведеного Договору, в якому зазначено, що цей Договір укладено строком на 10 років, і діє з 01.02.2003 року до 01.02.2013 року включно, а також на те, що протягом місяця після закінчення строку дії вищенаведеного Договору оренди мало місце заперечення позивача щодо поновлення (продовження) дії зазначеного Договору від 01.02.2003 року на новий строк, з урахуванням чого позивач зазначає, що спірний Договір оренди припинений.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень зазначив про те, що пунктом 10.5. спірного Договору № 56 оренди нежилих приміщень, які належать НАК "Надра України", від 01.02.2003 р. (договір оренди) передбачає можливість автоматичної пролонгації договору оренди в разі відсутності заперечень за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди, як зі сторони орендодавця, так і зі сторони орендаря. Відповідач, зокрема, вказує, що повідомив Позивача листом від 29.10.2012 р. про свій намір продовжити дію договору оренди, а від позивача на адресу відповідача у встановлений строк спірним Договором оренди не надходило жодних заперечень щодо припинення Договору оренди, а отже зазначений Договір оренди відповідно до його умов, а також відповідно до норм чинного законодавства, є продовженим з 01.02.2013 р. на той самий термін на тих самих умовах. Також відповідач наголошував, що за весь час тривалих взаємовідносин між позивачем та відповідачем за укладеним Договором оренди, ПАТ "Мегабанк" жодного разу не порушував своїх зобов'язань та належним чином виконував умови договору оренди.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування на певний строк.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно зі ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов'язання. Так зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Також ч. 7 ст. 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що Пунктом 10.1. договору оренди сторони передбачили, що спірний договір укладено строком на 10 років, з 01 лютого 2003 року до 01 лютого 2013 року включно.
Пунктом 10.5. спірного Договору оренди сторони визначили, що після закінчення терміну договору оренди відповідач, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди за 30 днів до закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах.
Отже, позивач у випадку відсутності наміру продовжувати термін дії спірного Договору оренди, повинен був за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди повідомити відповідача про припинення договору оренди.
Однак, позивачем не було надано до позовної заяви, а також не надано суду під час розгляду справи доказів повідомлення відповідача за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди про його припинення.
Окрім того, в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що в строк встановлений Договором оренди позивач не звертався до відповідача з заявою про припинення дії договору оренди.
Таким чином суд, не погоджується з позицією позивача про те, що договір оренди є припиненим з тих підстав, що позивач з врахуванням вимог ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомив відповідача про припинення договору оренди, оскільки сторони в договорі оренди на власний розсуд визначили порядок повідомлення про припинення дії договору оренди.
Враховуючи, що позивачем не були дотримані умови спірного Договору оренди, а саме, не виконана вимога щодо повідомлення відповідача за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди про його припинення, Договір № 56 оренди нежилих приміщень, які належать НАК "Надра України", від 01.02.2003 року, укладений між позивачем та відповідачем, згідно з положеннями пункту 10.5 Договору оренди є продовженим на той самий термін, на тих самих умовах, а отже відповідач правомірно користується орендованими приміщеннями відповідно до умов договору оренди, що є підставою для відмови в позові.
Таким чином, на думку суду, позивач не довів факту припинення дії Договору № 56 оренди нежилих приміщень, які належать НАК "Надра України", від 01.02.2003 року та правомірності вимог щодо виселення відповідача з орендованих приміщень, отже позовні вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованих приміщень не відповідають діючому законодавству та не підлягають задоволенню.
Відповідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 1147,00 грн. за вимоги немайнового характеру спору у даному разі, покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 204, 525, 526, 530, 626, 627, 628, 629, 651, 759, 764 Цивільного кодексу України, статтею 193, 284, 291 Господарського кодексу України, статтями 10, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Правилами статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 16.12.2013 р.
Суддя Жиляєв Є.М.