Кіровоградської області
09 грудня 2013 рокуСправа № 912/1666/13
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1666/13
за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача: комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград
про стягнення 1 576 772,75 грн.
Представники:
від позивача - Сіндряков О.В., довіреність № 14-151 від 22.08.13 р.;
від відповідача - Бандуровська Д.О., довіреність № 42 від 26.08.13 р.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь позивача суми, на яку змінилась сума боргу в наслідок інфляційних процесів у розмірі 53 897,54 грн., 3% річних у розмірі 67 812,97 грн., пені у розмірі 339 064,87 грн. та 7 відсотків штрафу з простроченої суми у розмірі 1 115 997,37 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на купівлю-продаж природного газу № 17/2012/БО/18 від 31.07.12 р.
Відповідачем до суду подано клопотання від 07.11.13 р. № 2805/ю, згідно якого, посилаючись на збитковість підприємства, норми ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та судову практику, відповідач просить зменшити розмір нарахованої пені до 1 000,00 грн. та пред'явленого до стягнення штрафу - до 1 000,00 грн. (а.с. 74-75).
Крім того, відповідач вказав на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат і 3% річних та надав власний контррозрахунок зазначених нарахувань (а.с. 59, 79).
Згідно усних пояснень представника позивача, наданих в ході судового розгляду справи, позивач заперечив проти зменшення пред'явлених до стягнення сум штрафу та пені, наголошуючи на тому, що господарський суд має прийняти до уваги не лише негативні наслідки, які настають у відповідача, а й негативні наслідки, спричинені позивачу від прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
Позивач заявив про відповідність наданого до суду розрахунку втрат від інфляції фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Розглянувши наявні матеріали справи, подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
31.07.12 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі -Продавець) та комунальним підприємством "Теплоенергетик" (далі - Покупець) укладено договір № 17/2012-БО-18 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір, а.с. 9-14).
Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору; газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.п. 1.1. - 1.2. Договору).
У п. 2.1. Договору сторони визначилися, що Продавець передає Покупцеві з 01.08.12 р. по 31.12.12 р. газ обсягом до 5512 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: в жовтні - 758 тис. куб. м., в листопаді - 2152 тис. куб. м., в грудні - 2602тис. куб. м.
Згідно п. 3.1. Договору, Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Ціну газу сторони погодили у розділі 5 Договору.
Так, відповідно до п.п. 5.1.- 5.2. Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ; ціна за 1000 куб. м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.
Пунктом 5.3. Договору визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію.
Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. Договору).
Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Також сторони в п. 6.3 Договору домовилися, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.08.12 р. до 31.12.12 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Так, за змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акту приймання-передачі природного газу від 27.11.12 р. на суму 3 001 976,18 грн., акту приймання-передачі природного газу від 30.11.12 р. на суму 8 560 536,95 грн. та акту приймання-передачі природного газу від 31.12.12 р. на суму 11 160 317.20 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши Покупцю за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року газ на загальну суму 22 722 830,33 грн. (а.с. 15-17).
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач за отриманий від позивача природний газ розрахувався в повному обсязі, однак, з порушенням строків проведення розрахунків, визначених Договором.
Вказане вбачається з розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем (а.с. 7), а також підтверджується сальдовою відомістю за період з 01.07.12 р. по 31.01.13 р. (а.с. 18-19) та не заперечено представником відповідача в судовому засіданні.
У зв'язку з викладеним, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Згідно письмового клопотання № 2805/ю від 07.11.13 р. відповідач, посилаючись на норми ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та судову практику, просить зменшити пред'явлені до стягнення розмір пені до 1 000,00 грн. та розмір штрафу до 1 000,00 грн.
При цьому, відповідач вказує на те, що є збитковим підприємством; загальна опалювальна площа комунального підприємства "Теплоенергетик" в м. Кіровограді становить 775 877,91 кв.м., з яких 331 216,87 кв.м. - населення та 340 021,52 кв.м. - бюджетні споживачі, що підтверджено відповідною довідкою, за підписом повноважних осіб відповідача (а.с. 48).
З розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію вбачається, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають фактичній вартості такої послуги та перед відповідачем до кінця 2012 року існувала заборгованість з компенсації в тарифах за 2010, 2011 та 2012 роки в розмірі 32 751 217,10 грн., що підтверджується розрахунком обсягів заборгованості за минулі роки з різниці на послуги, надані населенню підприємством, які погоджені головним управлінням економіки та головним управлінням житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (а.с. 43-44).
Відповідач також звертає увагу господарського суду на те, що бюджетні організації мають значну заборгованість перед відповідачем, оскільки бюджетом не виділяються кошти для оплати послуг теплопостачання, а з мешканцями м. Кіровограда систематично укладаються договори про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання (а.с.49-56), у зв'язку з чим заборгованість як населення, так і бюджетних організацій та установ перед підприємством тільки зростає.
Дані обставини ставлять відповідача у вкрай тяжке фінансове становище, що відображено у звіті про витрати на виробництво та фінансові показники комунального підприємства від надання послуг теплопостачання за 9 місяців 2012 року та за 2012 рік (а.с. 39-42), та наслідком чого є порушення строків розрахунку з позивачем за поставлений природний газ.
Згідно усних пояснень представника позивача, позивач вважає доводи відповідача, викладені у клопотанні 2805/ю від 07.11.13 р., лише засобом уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за Договором.
При цьому, позивач вказує на те, що при прийнятті рішення господарським судом має бути враховано, що компанія позивача зазнає значних збитків у зв'язку з невиконанням контрагентами своїх зобов'язань, а також звертає увагу на те, що важкий фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною в розумінні п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем також надано письмові пояснення № 2792/ю від 06.11.13 р. щодо пред'явлених до стягнення сум штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних. Так, відповідач вказує на те, що враховуючи умови Договору та те, що акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 року підписано 27.11.12 р., останнім днем розрахунку за поставлений природний газ припадає на 02.12.12 р. Відтак, перший день прострочки виконання зобов'язання за жовтень 2012 року припадає на 03.12.12 р., а тому розрахунок заборгованості відповідача за жовтень місяць має починатись саме з цієї дати, що не враховано позивачем (а.с. 57).
Позивач категорично не погодився із зазначеною вище позицією відповідача, про що надав до суду відповідні письмові пояснення (а.с. 76).
Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, господарський суд дійшов наступних висновків.
Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.
Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Господарський суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи поданий позивачем розрахунок пені в сумі 339 064,87 грн., штрафу в сумі 1 115 997,37 грн., інфляційних втрат в сумі 53 897,54 грн. та 3% річних в сумі 67 812,97 грн. (а.с. 7-8).
При цьому, на заперечення відповідача щодо дати підписання акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п.п. 3.3. - 3.4. Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписані уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
З наведених умов Договору вбачається, що обов'язок щодо підготовки та надання актів приймання-передачі газу на підписання позивачу покладено саме на відповідача.
Крім того, відповідно п. 6.1. Договору, чітко визначена остаточна дата для здійснення відповідачем розрахунків за отриманий природний газ - 14 число місяця наступного за місяцем поставки. Зазначений строк погашення заборгованості за поставлений позивачем газ жодним чином не ставиться в залежність від дати підписання сторонами актів приймання-передачі газу.
При цьому, господарський суд звертає увагу на той факт, що акти приймання-передачі газу складено самим позивачем, із зазначенням в них дати їх складання, що свідчить про порушення саме відповідачем умов Договору в частині дотримання визначеного строку їх складання.
До того ж, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, відповідачу, станом на перше число кожного місяця, достоменно були відомі обсяги поставленого відповідачем природного газу, що не позбавляло його можливості належним чином виконати взяті на себе зобов'язання у визначені Договором строки.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає безпідставними твердження відповідача про невідповідність розрахунку позивача умовам Договору, а тому вважає наданий до суду відповідачем контррозрахунок пред'явлених до стягнення сум помилковим.
Поряд з цим, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до положень пп. 3.17.4. п. 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 (зі змінами та доповненнями), вирішуючи питання про зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарський суд вважає за необхідне врахувати доводи відповідача щодо зменшення розміру пені та штрафу, з тих підстав, що одними з основних причин виникнення заборгованості відповідача за Договором є неврегульованість питання щодо виділення субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, а також значна дебіторська заборгованість перед відповідачем за спожиту теплову енергію таких споживачів, як бюджетні організації та населення.
Як вбачається з фактичних обставин справи, ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за Договором становить 100 %.
Також, господарським судом взято до уваги, що позивач займає монопольне становище з постачання природного газу, у відповідності до мети діяльності компанії забезпечує ефективне функціонування та розвиток нафтогазового комплексу, більш повне задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, а тому укладає договори купівлі-продажу газу з безліччю контрагентів.
Всупереч вимог ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано до суду належних доказів того, що саме дії відповідача вплинули на майновий стан підприємства позивача у другому півріччі 2012 року.
Крім того, пред'явлені до стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних нарахувань мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.
Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача пені та штрафу на 50% від належної до стягнення суми та стягнути з відповідача пеню в сумі 169 532,44 грн. та штраф у розмірі 557 998,69 грн.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу господарський суд відмовляє позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 67 812,97 грн. та інфляційних витрат в сумі 53 897,54 грн., згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 7-8).
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 28.11.13 р. оголошувалась перерва до 09.12.13 р.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" (25491, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1; код 24153576, р/р № 26007005769902 ПАТ Банк "Фінанси та Кредит", МФО 300131) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720, р/р № 26009304921 у Головному оперативному управлінні АТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 3004656866980 АП "Укргазбанк", м. Київ, МФО 320876) заборгованість в сумі 849 241,64 грн., з яких: 53 897,54 грн. - інфляційні втрати, 67 812,97 грн. - 3 % річних, 169 532, 44 грн.- пеня, 557 998, 69 грн. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 31 535,46 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 16.12.2013 року.
Суддя Л. С. Коротченко