ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21229/13 11.12.13
За позовом приватного акціонерного товариства «ОТІС»
до державного підприємства «Укркомунобслуговування»
про стягнення 64 532, 96 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: начальник претензійно-позовного сектору юридичного департаменту
Мацюк В.В. (довіреність № 77 від 02.08.2013 року)
відповідача: представник Семененко Є.М. (довіреність № 65 від 01.07.2013 року)
Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного підприємства «Укркомунобслуговування» основного боргу у розмірі 64 532, 96 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 05.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21229/13 та призначено її розгляд на 19.11.2013 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні 10.12.2013 року надав письмовий відзив, в якому зазначив про те, що заборгованість у розмірі 56 107, 86 грн. сплачена, залишок боргу складає 8 425, 10 грн.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні з 10.12.2013 року до 11.12.2013 року оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 11.12.2013 року представник Позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 44 366, 41 грн.
Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права Позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Враховуючи, що подана Позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 28.02.2007 року укладено договір № D24С0252, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконувати роботи з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою часткового технічного обслуговування по індивідуальному розрахунку, а Відповідач сплачувати їх вартість.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пункту 1.2 договору № D24С0252 від 28.02.2007 року вартість робіт складає 3 667, 43 грн. в місяць.
У зв'язку зі збільшенням коефіцієнту терміну експлуатації ліфтів сторонами у справі 30.01.2012 року укладена угода № 7 про зміни до договору № D24С0252 від 28.02.2007 року, відповідно до якої вартість робіт складає 4 033, 31 грн. в місяць.
Виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів Позивачем у період з лютого 2012 року по вересень 2013 року підтверджено наданими суду актами приймання виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № D24С0252 від 28.02.2007 року на суму 64 532, 96 грн.
Відповідач згідно пункту 5.1 договору № D24С0252 від 28.02.2007 року щомісячно проводить оплату за виконання технічного обслуговування і ремонту ліфтів в розмірі договірної місячної ціни. Після вручення акту виконаних робіт Відповідач зобов'язаний в п'ятиденний термін перерахувати Позивачу вартість технічного обслуговування і ремонту ліфтів поточного місяця (пункт 5.2).
Відповідач свої зобов'язання за договором № D24С0252 від 28.02.2007 року за виконані роботи не виконав та допустив виникнення заборгованості, яка за твердженням Позивача на момент звернення його до суду з позовом склала 64 532, 96 грн.
Однак, як з наданих Відповідачем платіжних доручень № 2145 від 08.07.2013 року, № 2170 від 12.07.2013 року № 2407 від 01.10.2013 року, № 395 від 07.10.2013 року вбачається, що станом на 04.11.2013 року заборгованість останнього становила 48 399, 72 грн. Крім того, після порушення провадження у справі Відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 4 033, 31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2522 від 11.11.2013 року у зв'язку з чим представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
З урахуванням наведеного, суд розглядає позовну вимогу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки факт виконання робіт робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання систем диспетчеризації підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 44 366, 41 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Надані Відповідачем платіжні доручення № 822 від 01.03.2012 року, № 1242 від 17.09.2012 року, № 1293, № 1296 від 03.10.2012 року, № 1347 від 17.10.2012 року, № 1397 від 02.11.2012 року, № 2125 від 03.07.2013 року, № 2236 від 01.08.2013 року, № 1486 від 03.12.2012 року не можуть братись судом до уваги в якості доказу оплати виконаних робіт за договором № D24С0252 від 28.02.2007 року, оскільки відповідно до графи «призначення платежу» зазначених платіжних доручень вбачається, що оплата здійснювалась за іншим договором та інший період, який не стосується предмету даного спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним акціонерним товариством «ОТІС» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору з урахуванням наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Укркомунобслуговування» (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 51, ідентифікаційний код 16466350) на користь приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, ідентифікаційний код 14357579) 44 366 (сорок чотири тисячі триста шістдесят шість) грн. 41 коп. - основного боргу та 1 290 (одна тисяча двісті дев'яносто) грн. 37 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Повне рішення складено: 12.12.2013 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.