05.12.2013
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ ______________________________________________________________________
Справа № 765/6485/13-ц
Категорія 4
(повний текст)
05 грудня 2013 року Нахімовський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
Головуючого: судді Пекарініної І.А.
при секретарі Зуб В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди удаваною, визнання права власності на автомобіль,
Представник позивача за довіреністю, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд визнати довіреність на розпорядження автомобілем «BMW” 1996 року випуску, номер шасі - WBA21050АCGAW00152, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі по тексту автомобіль) від 20.01.2010 року, удаваною угодою, визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль.
Вимоги позову мотивовані тим, що 20.01.2010 року ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 видана нотаріально посвідчена довіреність на право розпоряджання автомобілем, на підставі раніше досягнутої усної домовленості, також відповідачем позивачу написана розписка про отримання грошових коштів у розмірі 7000 доларів США за продаж автомобілю. Також позивач вказував на те, що строк довіреності закінчив свою дію, але від угоди відчуження автомобілю у теперішній час відповідач ухиляється, також не надає позивачу нову довіреність. Позивач вважає, що є власником автомобілю, оскільки ним були виконанні всі передбачені законом умови для отримання його у власність, але він позбавлений можливості оформити автомобіль на своє ім'я, у зв'язку з ухиленням відповідача, тому вимушений звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову, просили їх задовольнити. Позивач вважає, що набув право власності на автомобіль на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.01.2010 року та розписки від 12.05.2011 року. Представник позивача вказував на те, що нотаріально посвідчена довіреність на право розпорядження автомобілем яка була видана ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 - є договором купівлі-продажу, що відбувся між сторонами, що також дає підстави вважати правочин удаваною угодою, а довіреність недійсною.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову визнав, не заперечував проти їх задоволення, підтвердив факт отримання грошей за автомобіль за розпискою, вказував на те, що не ухиляється від укладення угоди з позивачем, або надання йому нової довіреності, просто не вистачає часу.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши надані по справі докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.3 ст. 244 ЦК України, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва її інтересів перед третіми особами.
Відповідно до ч.1,2 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, та якщо судом буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Судом встановлено, що 12.01.2010 року відповідачем ОСОБА_3 на ім'я позивача ОСОБА_2 видана нотаріально посвідчена довіреність на право розпорядження автомобілем, яка за своїм юридичним змістом є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. Крім того, на підставі доручення позивач на мав права укладати угоду від імені особи яку він представляє, відносно себе особисто, тому немає підстав вважати довіреність - договором купівлі-продажу.
Згідно наданої до матеріалів справи копії розписки від 12.05.2011 року відповідачем на ім'я ОСОБА_2 була видана розписка про отримання оплати за автомобіль в сумі 7000 доларів США.
Відповідно до. п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, крім правочинів, які повністю виконуються в момент вчинення, належить вчиняти у письмовій формі. За загальними правилами вчинення правочинів у тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена і постановою КМУ від 07.09.1998 р. № 1388, якою затверджено Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, згідно з п.2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.
Судом встановлено, та не заперечувалося сторонами по справі, що спірний автомобіль не був знятий з реєстрації в органах ДАЇ ні перед оформленням довіреності на позивача ні після цього і він залишився зареєстрованим за відповідачем ОСОБА_3
Згідно зі ст.ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.
Пленум Верховного Суду України в п. 25 постанови від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснив, що за удаваним право чином сторони умисно оформлюють один право чин, але між ними насправді встановлюється інші правовідносини.
Однак довіреність за своїм змістом є одностороннім правочином.
Статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляв.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно із ст. 210 та 640 ЦК України, не вважається вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак позивачем не надано доказів того, що між ним та відповідачем був укладений саме договір купівлі-продажу автомобіля.
Наявність у позивача розписки про отримання ОСОБА_3 7000 доларів США в рахунок оплати автомобілю не свідчить про набуття ним права власності на спірний автомобіль.
Визнання відповідачем цього позову також не дає підстав для його задоволення, оскільки таке визначення суперечить закону.
За таких обставин суд вважає, що по справі не здобуто доказів про укладання письмової угоди між сторонами про купівлю-продаж автомобілю, та відмовляє ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що судовій збір по немайновим вимогам про визнання угоди удаваною, позивачем при поданні позову сплачений не був, з нього на користь держави підлягає до сплати судовій збір в сумі 243,60 грн.
На підставі ст. 11, 16, 208 ч.1, 215, 235, 237, 238, 244, 249, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди удаваною, визнання права власності на автомобіль, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в сумі 243 гривни 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд міста ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -підпис
Копія вірна
Суддя Нахімовського районного
суду міста ОСОБА_1 Пекарініна