Справа № 764/7678/13-к
Провадження № 1-кп/764/251/2013
Категория 57
15 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Клімакова В.М.,
секретар судового засідання - Козловська С.О.,
за участю прокурора - Сімчишина В.С.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Севастополі угоду про примирення від 24 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013140060004407 від 13 червня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, громадянина України, росіянина, що має середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, якій зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Відповідно до обвинувального акта від 24 липня 2013 року ОСОБА_1 13 червня 2013 року біля 17 годин 30 хвилин, знаходячись біля квартири АДРЕСА_2, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих відносин, вступив в конфлікт з ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_1 наніс один удар правою рукою в ліву частину обличчя ОСОБА_2, тим самим причинив легкі тілесні ушкодження.
Умисні дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
24 липня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 з одного боку та потерпілим ОСОБА_2 з іншого боку, було укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 471, 473 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного, істотних для даного кримінального провадження обставин, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгодили призначення покарання, а також наслідки затвердження угоди та наслідки її невиконання.
Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження. Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, та також зобов'язується в строк до 25 червня 2013 року відшкодувати в повному обсязі матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 171 гривню 85 копійок, завдану кримінальним правопорушенням, без вчинення на користь потерпілого інших дій.
При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 53 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян. Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згодні. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України узгоджені сторонами.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпілий просили затвердити угоду від 24 липня 2013 року про примирення. Прокурор заперечував проти її затвердження у в зв'язку з невідповідністю її вимогам закону.
Обвинувачений підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з угодою про примирення, суд приходить до висновку, про необхідність відмовити у затвердженні угоди, з наступних підстав.
В угоді про примирення від 24 липня 2013 року зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язується в строк до 25 червня 2013 року відшкодувати в повному обсязі матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 171 гривню 85 копійок, завдану кримінальним правопорушенням, без вчинення на користь потерпілого інших дій. Таким чином, зазначене в угоді про примирення зобов'язання або вже виконано ОСОБА_1 на час укладання угоди, або його виконання неможливо в установлений угодою строк.
Також, узгоджене сторонами покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян суперечать вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, де зазначено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину в межах від 30 до 50 тисяч неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян. При цьому в угоді не зазначено розміру штрафу, якій потрібно стягнути с обвинуваченого у разі затвердження угоди.
Крім того, відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Таким чином, якщо обвинувачений дійсно примирився з потерпілим та відшкодував заподіяну шкоду, - затвердження угоди також може порушити права обвинуваченого, оскільки, обвинувачений може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства або порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 474 КПК України, суд -
Відмовити в затверджені угоди про примирення від 24 липня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013140060004407.
Кримінальне провадження № 12013140060004407 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя