26.11.2013 Справа № 765/3784/13-ц
Категорія № 55
26.11.2013 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі :
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Мінаковій Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства АБ «Столичний» до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя, 3-тя особа: ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту,
ПАТ АБ «Столичний» ( далі Банк ) звернувся до суду з позовом до ВДВС Нахімовського РУЮ ( далі ВДВС ), 3-тя особа: ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту. Вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та Банком 18.03.2008 р. був укладений кредитний договір, на підставі якого позичальнику був виданий кредит в сумі 35800 гривень, строком до 17.03.2013 р. В якості забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору, по договору залогу майна банку був переданий автомобіль марки ВАЗ, моделі 21043-20, 2008 року випуску.
Проте, як стало відомо Банку, 11.02.2011 р. в забезпечення виконання рішення суду, держвиконавцем ВДВС був складений акт опису і арешту майна боржника - автомобіль ВАЗ, моделі 21043-20, 2008 року випуску, та оголошена заборона на його відчуження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-964/09 виданий 11.06.2009 р., на підставі рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.03.2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в сумі 49354 гривні 11 копійок.
Оскільки заборгованість ОСОБА_1 перед Банком по кредитному договору складає 49354 гривні 11 копійок, позивач мав намір скористатися правом заставодержателя та задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості за рахунок автомобіля ВАЗ, моделі 21043-20. Проте, арешт, накладений ВДВС не дає можливості банку скористатися своїм правом. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив його вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 01.10.2013 р. залучено до участі у справі на стороні відповідача, як третю особу, Публічне акціонерне товариство Банк «Фінанси та кредит».
В судове засідання сторони не з'явилися. Представник Банку надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача ВДВС Нахімовського РУЮ в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_1 з позовом згоден.
Справа розглянута за правилами ч. 4 ст. 169, 224 ЦПК України, на підставі наявних у ній даних і доказів про права і взаємостосунки сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються нормами глави 3, 4 Закону України “Про виконавче провадження”.
Судом встановлено, що до ВДВС для примусового виконання надійшов виконавчий лист № 2-964/09 виданий 11.06.2009 р., на підставі рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.03.2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» боргу в сумі 49354 гривні 11 копійок. 24.07.2009 р. ВДВС була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 11.02.2011 р. держвиконавцем ВДВС, в забезпечення виконання рішення суду, була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1, в тому числі арешт було накладено на автомобіль ВАЗ, моделі 21043-20, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України “Про виконавче провадження”, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
2
Частина 3 цієї статті передбачає, що в порядку примусового виконання на закладене майно може бути звернено стягнення лише у випадку, коли :
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів ;
- якщо вартість предмету застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону України “Про виконавче провадження”, у першу чергу задовольняється забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
Як встановив суд, 18.03.2008 р. між ОСОБА_1 та Банком був укладений кредитний договір, на підставі якого позичальнику був виданий кредит в сумі 35800 гривень, строком до 17.03.2013 р. В цей же день між сторонами був укладений договір застави рухомого майна від 18.03.2008 р. реєстр № 1651 і в якості забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору перед заставодержателем, по договору залогу банку була передана автомобіль ВАЗ, моделі 21043-20. Заборгованість ОСОБА_1 перед Банком по кредитному договору на підставі рішення суду від 16.03.2013 р. складає 49354 гривні 11 копійок. Вартість закладеного Банку майна, згідно договору, станом на 18.03.2008 р. склала 39850 гривень.
Таким чином, право залогу на автомобіль Банку «Столичний» виникло 18.03.2008 р., тобто значно раніше, ніж постановлено рішення від 16.03.2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Банка «Фінанси та кредит» і відкриття виконавчого провадження.
Викладене підтверджується копіями договору залогу майна від 18.03.2008 р. автомобіль ВАЗ, моделі 21043-20, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.02.2011 р., договором застави рухомого майна, витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, кредитного договору від 18.03.2008 р. та доповнень до нього, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.02.2011 р.
При таких обставинах, оскільки ВДВС не допустив порушення норм Закону України “Про виконавче провадження”, але постанова про арешт майна боржника від 11.02.2011 р. порушує права та законні інтереси Банку «Столичний», який має намір скористатися правом заставодержателя і задовольнити свої вимоги за рахунок автомобіля відповідача, то його вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено, а представник позивача не наполягала на стягнення судових витрат з відповідача, то відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, вони покладаються на позивача.
На підставі ст. 44, 54 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 16 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88 ч. 1, 209, 212-215, 224-226, 228, 233 ЦПК України,
Зняти арешт з автомобілю ВАЗ, моделі 21043-20, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, накладений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа № 2-964/09, виданого 11.06.2009 р. Ленінським районним судом м. Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» суми у розмірі 49354 гривні 11 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя ОСОБА_3