Справа № 761/10067/13-ц
Провадження №2/761/4863/2013
іменем України
06 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Пироговській-Харітоновій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 15 квітня 2013 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення коштів за договором позики.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2011 року між нею та Відповідачем було укладено договір безвідсоткової позики (далі - Договір), у відповідності з яким вона зобов'язалася надати Відповідачеві гроші у розмірі 500 000,00 грн., а Відповідач зобов'язався через 12 місяців повернути позику протягом 10 днів після закінчення строку, тобто не пізніше 27 жовтня 2012 року. Вказує, що після надання Відповідачу суму коштів, він написав розписку про їх отримання. Зауважує, що Відповідач станом на 15 квітня 2013 року не повернув кошти, чим порушив договірні зобов'язання. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь, згідно з укладеним Договором, суму у розмірі 500 000,00 грн., а також стягнути із Відповідача судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні, також, просив суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
За змістом частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2011 року між ОСОБА_1, з одного боку, та ОСОБА_2, з другого боку, укладено договір безвідсоткової позики (далі - Договір), у відповідності з яким вона зобов'язалася надати Відповідачеві гроші у розмірі 500 000,00 грн., а Відповідач зобов'язався через 12 місяців повернути позику протягом 10 днів після закінчення строку, тобто не пізніше 27 жовтня 2012 року (а.с. 8-9).
Відповідно до пунктів 2.2., 2.4. Договору, позикодавець надає позику позичальнику в момент підписання сторонами даного договору;
факт передачі Позикодавцем Позичальнику коштів підтверджується розпискою складеною Позичальником у письмовій формі в момент підписання сторонами даного договору (а.с. 8-9).
Згідно розписки ОСОБА_2 від 17 жовтня 2011 року, Позивач надала, а Відповідач прийняв кошти у сумі 500 000,00 грн. та зобов'язувався повернути кошти не пізніше 27 жовтня 2012 року (а.с. 7).
Судом встановлено, що на час судового розгляду справи, взяті на себе зобов'язання згідно зазначеного Договору, Відповідачем не виконані.
За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд знаходить, що Позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог в частині щодо невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором. Зокрема, не повернув Позивачеві надані нею кошти у розмірі 500 000,00 грн., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача, виходячи із умов укладених між сторонами Договору.
Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 3 441 грн.
А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 503 441,00 гривня.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 530, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - з а д о в о л ь н и т и.
Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 08.05.1998 року) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) кошти у розмірі 503 441 (п'ятсот три тисячі чотириста сорок одна) гривню.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.