Справа № 761/6335/13-ц
Провадження №2/761/4010/2013
Іменем України
06 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарях Кукушкіному О.М., Івченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агротіс", ОСОБА_2, про стягнення коштів, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду із зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(далі - відповідач, ПрАТ «Європейський страховий альянс»), в якому просить стягнути з відповідача 20 200,00 грн. - страхового відшкодування, 250,00 грн. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та пеню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 28 травня 2011 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ПАЗ 32051» д.н.з. НОМЕР_1 на дорозі Знам'янка-Луганськ-Ізваріне, не обрав безпечну дистанцію з автомобілем ГАЗ, д.н.з НОМЕР_3, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобіль ГАЗ наїхав на попереду стоячий автомобіль «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Транспортний засіб «ПАЗ 32051» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував під час вчинення ДТП ОСОБА_2 на відповідній правовій підставі належить юридичній особі TOB «Агрофірма «Агротіс». Цивільно-правову відповідальність, особи, яка експлуатує зазначений вище автомобіль, було застраховано в ПрАТ «Європейський страховий альянс». Після виникнення зазначеної вище ДТП, позивач звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» з письмовою заявою про виплату йому страхової суми з наданням всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування. Проте, станом на момент звернення до суду, страхове відшкодування так і не було виплачено позивачу. Таким чином, на думку позивача, ПрАТ «Європейський страховий альянс» неналежним чином виконало свої обов'язки, щодо страхової виплати за завдану матеріальну шкоду третім особам, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 18.02.2013 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва(а. с. 59).
Під час розгляду справи судом було залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» та ОСОБА_2.
В судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2013 року, представник позивача ОСОБА_3 зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 12 984,05 грн. страхового відшкодування, 3234,32 грн. пені за період з 01.02.2012 року по 06.11.2013 року та стягнути судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала позов в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 12 984,05 грн., подала заяву про застосування строків позовної давності та просила відмовити у стягненні пені.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» у судове засідання не направило свого представника, надіслало на адресу суду заяву в якій просило розглядати справу у відсутність представника третьої особи.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про розгляд справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 28 травня 2011 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ПАЗ 32051» д.н.з. НОМЕР_1 на дорозі Знам'янка-Луганськ-Ізваріне, не обрав безпечну дистанцію з автомобілем ГАЗ, д.н.з НОМЕР_3, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого, автомобіль ГАЗ наїхав на попереду стоячий автомобіль «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.13.1 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Транспортний засіб «ПАЗ 32051» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував під час вчинення ДТП ОСОБА_2 на відповідній правовій підставі належить юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс».
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.06.2011 року, винними у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2(а. с. 8).
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до страхового полісу ВА 7357386, цивільно-правова відповідальність, особи, яка експлуатує транспортний засіб «ПАЗ 32051» д.н.з. НОМЕР_1, було застраховано в ПрАТ «Європейський страховий альянс», термін дії поліса з 27.06.2010 року по 26.06.2011 року(а. с. 133).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону, яка діяла на момент виникнення праовідносин), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, шкода, завдана з вини ОСОБА_2, підлягає відшкодуванню за рахунок Публічного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».
Як зазначає позивач, після ДТП він звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» з письмовою заявою про виплату йому страхової суми з наданням всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, проте відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування.
Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, представник позивача просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 12 984,05 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені за період з 01.02.2012 року по 06.11.2013 року у розмірі 3234,32 грн.
Суд частково погоджується з доводами позивача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, що не заперечується відповідачем.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин), після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Відповідно до висновку від 23.11.2011 року, щодо розміру заподіяної шкоди, складеного відповідачем, розмір заподіяної шкоди заподіяної власнику автомобіля «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2, становить 13 494,05 грн.(а.с. 128)
Враховуючи на те, що вартість матеріального шкоди заподіяного власнику автомобіля «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2 не була відшкодована відповідачем, позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 12 984,05 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин), за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача, пеня за період з 01.02.2012 року по 06.11.2013 року складає 3234,32 грн.
Під час розгляду справи представник відповідача подала заяву про застосування троку позовної давності щодо пені.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування ґрунтується на вимогах чинного законодавства та дані вимоги є обґрунтованими, проте, враховуючи на те, що представником відповідача зроблено заяву про застосування строку позовної давності, вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню лише в межах одного року.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені за період з 06.11.2012 року по 06.11.2011 року, складає 1793,17 грн. Судом було перевірено даний розрахунок.
Приймаючи до уваги те, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, з ПрАТ «Європейський страховий альянс» підлягає стягненню пеня у розмірі 1793,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно із ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) виключено; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 147 грн. 77 коп.
У стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає, що слід відмовити, оскільки, позивачем не надано суду документів які підтверджують оплату послуг адвоката та не надано суду акта виконаних робіт по надання правової допомоги.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 14 777(чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят сім)грн. 22 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 147(сто сорок сім)грн. 77 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: