Справа № 761/23968/13-ц
Провадження №2/761/7979/2013
іменем України
(заочне)
26 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Вітріщаку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В вересні позивач ОСОБА_1 звернулася зі вказаним позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» на свою користь суму страхового відшкодування за матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн., стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між страховим відшкодуванням та реально завданими збитками у розмірі 52 192,48 грн. Крім того, просила стягнути з відповідачів солідарно витрати на оплату судового збору відповідно до розміру задоволених вимог.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) обґрунтовує тим, що 16 березня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій було пошкоджено автомобіль позивача. Постановою Дарницького районного суду м. Києва винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 (далі - відповідач-2). Власником автомобіля, яким керував ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (надалі - відповідач-3) Оскільки відповідальність заподіювача шкоди застраховано у ПрАТ «СК «Лафорт» (далі - відповідач-1), позивачем було подано заяву про отримання страхового відшкодування, проте відповідачем-1 здійснення страхового відшкодування не відбулось, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення суми страхового відшкодування до суду.
У судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду представником позивача подано клопотання, у якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача-1 - ПрАТ «СК «Лафорт» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 29, 46, 52).
Відповідач-2 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином (а.с. 27, 45).
У судове засідання відповідач-3 - ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином (а.с. 32,48).
Третя особа - ОСОБА_4 не з'явився у судове засідання, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином (а.с. 31, 50).
Суд, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог з наступних підстав.
16 березня 2013 року приблизно о 18 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Здолбунівській, 7Д сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЛВД», державний номер НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_3) під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (власник - ОСОБА_5).
ДТП відбулась в результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Однак, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Лафорт» (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/0688610 від 05 липня 2012 року), у зв'язку з чим 20 червня 2013 року позивачем до ПрАТ «СК «Лафорт», у відповідності до вимог ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було надіслано заяву про страхове відшкодування, що підтверджується фіскальним чеком. Однак, страхове відшкодування позивачеві виплачено не було.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Положення статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Крім того, відповідно до цієї ж статті страховик зобов'язаний узгодити розмір страхового відшкодування з особою, яка має на це право, та виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж за 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Позивачем було направлено заяву про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК Лафорт», однак, відповідачем-1 таке відшкодування виплачено не було.
Оскільки ПрАТ «СК Лафорт» не виконало обов'язок щодо огляду автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто» для визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.
Відповідно до Звіту № 90 про оцінку автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, від 05 квітня 2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного транспортного засобу, становить 102 192,48 грн.
На підставі ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний був виплатити позивачеві суму страхового відшкодування у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, тобто в межах 50 000 грн.
За таких підстав суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Лафорт» про стягнення страхового відшкодування за матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, позивач набув право вимоги у розмірі завданого збитку за мінусом страхової виплати до ОСОБА_2, як до особи, винної у настанні ДТП, та ОСОБА_3, що є власником транспортного засобу. Тобто, відповідач-2 та відповідач-3 повинні сплатити різницю між розміром реально завданих збитків та розміром страхового відшкодування: 102 192,48 грн. - 50 000 грн. = 52 192,48 грн.
Разом з тим позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «Лафорт» страхове відшкодування за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 3 206,84 грн.
Така позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За ст. 23 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Позивач вказує у позовній заяві, що внаслідок ДТП, що сталася 16 березня 2013 року, отримала ушкодження здоров'я, а саме закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та після травматичний міозит шийного відділу хребта.
На купівлю медичних препаратів та засобів, необхідних для лікування ОСОБА_1, нею було витрачено 3 206,84 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків, доданими до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи лише в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі. Враховуючи, що згідно страхового полісу №АЕ/0688610 від 05 липня 2012 року зазначена сума складає 50 000 грн., то прохання позивача щодо стягнення з ПрАТ «СК «Лафорт» витрат на лікування у розмірі 3 206,84 грн. є необґрунтованим, адже в такому разі сума виплати перевищує межі страхової суми, визначеної полісом.
Крім того, за ст. 24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на лікування та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Однак, позивачем не надано жодного медичного висновку або заключення на підтвердження необхідності такого лікування, а отже у суду немає підстав вважати, що позивач мала дійсну необхідність витратити грошові кошти у сумі 3 206,84 грн. на лікування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За ч. 4 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачем не доведено обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з страховика витрат, понесених нею на лікування, у розмірі 3 206, 84 грн.
За ч. 1 ст.88 ЦПК України, за якою: якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню в частині стягнення з ПрАТ «СК «Лафорт» шкоди, завданої здоров'ю у розмірі 3 206,84 грн., то сума позову відповідно буде становити 102 192,48 грн., а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у сумі 1 021,92 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 151-152, 159, 169, 212, 214, 215, 224 - 228 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ - 25005889) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_3) різницю між страховим відшкодуванням та реально завданими збитками у розмірі 52 192,48 грн.
Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ - 25005889), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 1 021,92 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: