Іменем України
м. Балаклія
09 грудня 2013 року Кримінальне провадження № 12013220190001440
Справа № 610/3707/13-к
Провадження № 1-кп/610/296/2013
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Купіна В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Савастьянова О.Ю.,
прокурора Іванова І.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився у м. Балаклія Харківської 22.09.1977р., громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працює, офіційно не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, ід.номер2938913631,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
установив:
30 червня 2013 року близько 15 години, в світлий час доби ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Балаклія-Первомайськ-Кегичівка в бік с. Байрак Балаклійського району по асфальтованій дорозі, на горизонтальній ділянці дороги проявив неуважність і злочинну недбалість, застосував неправильні прийоми і способи керування автомобілем, не впорався з керуванням і допустив з'їзд автомобіля в кювет зліва, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і підтвердив, що він вчинив злочин, який йому інкримінується саме при таких фактичних обставинах, які зазначені в обвинувальному акті. Просив не карати його суворо.
Окрім показань обвинуваченого, який визнав всі фактичні обставини справи, судом у судовому засіданні були досліджені наступні надані прокурором докази:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 30.06.2013р., згідно з яким місцем події є 44+000 а/д Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегичівка. Дорожнє покриття сухе, асфальтоване. Сліди гальмування відсутні. Автомобіль рухався з боку вул. Новоселівка в бік с. Байрак. На обочині зліва в напрямку с. Байрак виявлено автомобіль НОМЕР_2;
- протокол огляду і перевірки технічного стану транспорту від 30.06.2013р., згідно з яким встановлено деформацію всього кузова, всіх стекол та передніх фар автомобіля НОМЕР_2;
- висновок від 30.06.2013р., згідно з яким ОСОБА_1 на час огляду 15 год.10 хв. 30.06.2013р. перебуває у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню;
- висновок експерта №557/13 від 05.09.2013р., згідно з яким в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21063 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 ПДР та мав технічну можливість шляхом виконання ним вимог п.12.1 ПДР запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді;
- довідка від 30.06.2013р., згідно з якою ОСОБА_2 поступила до приймального відділення Балаклійської ЦРКЛ;
- додатковий висновок експерта №671-БЛ/13 від 25.09.2013р., згідно з яким у ОСОБА_2 були встановлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у виді струсу головного мозку і 2 скальповані рани голови; закритий осколковий перелом лівої ключиці зі зміщенням; закритий перелом нижньої вітки лонної і сідничної кісток зліва без зміщення; закритий компресійний ускладнений перелом тулуба 10 грудного хребця зі зміщенням, вивих 9 грудного хребця з нижньою параплегією і з порушенням функцій тазових органів; ускладнені травматичним шоком 1-2 ступеня, які утворились від ударної дії тупих предметів та в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Про необхідність дослідження інших доказів учасники судового провадження суд не повідомляли, з клопотаннями про виклик певних осіб до суду для допиту, про витребування певних речей чи документів, до суду не зверталися.
Речові докази по справі суду не надавались.
З огляду на викладене, діючи в межах пред'явленого обвинувачення та оцінюючи фактичні обставини встановлені на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання суд враховує наступне:
1) обвинувачений вчинив тяжкий злочин з необережності;
2) вивченням особи обвинуваченого встановлено що він за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працює, офіційно не одружений, неофіційно проживає разом із потерпілою, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, в силу ст.89 КК України раніше не судимий;
3) обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
4) потерпіла претензій до обвинуваченого не має.
Визначаючи на підставі викладеного вид і розмір покарання суд, приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому мінімальне основне покарання передбачене санкцією статті у виді позбавлення волі на 3 роки, а також позбавити його права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Залишити за обвинуваченим право керувати транспортними засобами суд не вбачає за можливе з огляду на вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння.
На думку суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а у застосуванні до нього більш суворого покарання немає потреби.
Крім того, суд вважає за можливе застосувати положення ст.75, п. 2 ч.1 ст.76, ст.77 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік, оскільки на думку суду виправлення підсудного можливе без реального відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства. Від відбування додаткового покарання суд обвинуваченого не звільняє.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати належить стягнути з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ст.124 КПК України.
Речові докази по справі суду не надавались, про їх наявність чи відсутність учасники судового розгляду суд не повідомили, а відтак суд позбавлений можливості вирішити питання про їх долю у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались і підстав для їх застосування не вбачається.
Керуючись ст.ст.367 - 374 КПК України, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки звільнити з випробуванням якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 586,80 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 80 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області.
Копії вироку негайно вручити учасникам судового провадження та роз'яснити їм право подати клопотання про помилування та право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий - суддя В. В. Купін