08.05.09
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698166
просп. Миру , 20
“ 07? травня 2009 року справа № 7/73
Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю ?Українська аграрно -хімічна компанія?
03040, м.Київ, вул. Стельмаха,6А
До Відкритого акціонерного товариства ?Племзавод ?Тростянець?
16742, Ічнянський р-н, смт. Тростянець, вул. Леніна, 4а
Третя особа на стороні позивача : Дочірнє підприємство Чернігівська аграрно -хімічна компанія
14000, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 22Б
Про стягнення 72015,90 грн.
Представники сторін:
Від позивача : Юшко О.В. -дов. № 15/01 від 15.01.2009 р.
Від відповідача : не з?явився
Від третьої особи: не з?явився
Суть спору:
Заявлено позов прос стягнення 72015,90 грн. боргу по неоплаті вартості товару, отриманого відповідачем згідно накладної № 6/21/101 від 30.05.2008 р. на підставі довіреності серії ЯПБ № 528845 від 06.05.2008 р.
Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1242097, № 9043306 та відміткою про отримання на ухвалі про відкладення розгляду справи від 21.04.2009 р..
Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Встановив:
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов??язаної сторони виконання її обов?язку.
Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Між сторонами договір як єдиний письмовий документ не укладався.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Українська аграрно -хімічна компанія? (позивачем) та Дочірнім підприємством ?Чернігівська аграрно -хімічна компанія? (третьою особою) був укладений договір № 21/1 П від 12.02.2003 р. зберігання міндобрив насіння та засобів захисту рослин позивача. Цим договором та дорученням № 21/1п від 12.02.2003 р. позивачем надавалось право третій особі проводити реалізацію товару позивача, що знаходиться на зберіганні.
Відповідно до накладної № 6/21/101 від 30.05.2008 р. на підставі довіреності серії ЯПБ № 528845 від 06.05.2008 р. позивачем через повіреного (ДП ?Чернігівська аграрно -хімічна компанія? за дозволом позивача № 30/05 від 30.05.2008 р.) передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 72015,90 грн. (в т.ч. ПДВ).
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
30.12.2008 р. позивачем направлено відповідачу лист з вимогою про сплату 72015,90 грн. на протязі 7 (семи) днів з моменту отримання листа з вимогою, що підтверджується квитанцією № 5603 від 30.12.2008 р. та описом вкладення . Відповідач отримав лист - вимогу 08.01.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 3046698.
Отже, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару в термін до 15.01.2009 р.
Відповідач порушив зобов'язання -вартість товару не оплатив, доказів оплати не надав на день винесення рішення.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню 72015,90 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.. ст.. 173, 180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,525,526,530,626,628 Цивільного кодексу України, ст..49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ?Племзавод ?Тростянець?, Ічнянський р-н, смт. Тростянець, вул. Леніна, 4А (р. 26008301122в Ощадбанку № 3260 м. Ічня, МФО 343068, код 00489308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Українська аграрно -хімічна компанія?, м. Київ, вул. Стельмаха,6А (р. 2600801024193 в КФ ВАТ ?Кредобанк? м. Київ, МФО 321897, код 31109157) 72015,90 грн. боргу, 720,16 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.О. Скорик
08.05.2009 р.