30 квітня 2009 р.
№ 27/198-46/454
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі),
Черкащенка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного експериментально-виробничо-комерційного підприємства “Промтехсервіс”
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.09
у справі
№ 27/198-46/454
господарського суду
м. Києва
за позовом
Приватного експериментально-виробничо-комерційного підприємства “Промтехсервіс”
до
Спільного підприємства “УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД”
про
стягнення 428369,81 грн.
за участю представників від:
позивача
Бандолін І.В. (дов. від 22.08.07)
відповідача
Золотнікова Н.С. (дов. від 22.04.09)
Приватне експериментально-виробничо-комерційне підприємство “Промтехсервіс” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із Спільного підприємства “УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД” 414886,02 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 5186,07 грн., та 8297,72 грн. інфляційних втрат.
Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом останнього нового розгляду рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.08 (суддя Шабунін С.В.) позов задоволений частково з підстав обґрунтованості позовних вимог. В частині відмови в позові рішення мотивоване невірним розрахунком річних та інфляційних.
За результатом апеляційного перегляду справи Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Корсака В.А., суддів: Авдеєва П.В., Коршуна Н.М.) прийняв постанову від 04.02.09, якою рішення скасував, в позові відмовив з тих підстав, що акти приймання передачі виконаних позивачем робіт підписані не директором відповідача, а заступниками, які не мали права на підписання таких документів.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скарга мотивована посиланням на те, що апеляційним судом безпідставно взятий до уваги звіт геолого-технічної експертизи ВАТ "Український нафтогазовий інститут", який не має ліцензії на проведення експертизи. До того ж ВАТ "Український нафтогазовий інститут" співпрацює з відповідачем та є розробником проекту розробки нафтових покладів Битків-Бабченського нафто газоконденсатного родовища.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами укладений договір від 08.06.05 №06-05/КР, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався за дорученням відповідача виконати роботу по підземному капітальному ремонту свердловин Битків-Бабченського родовища, а відповідач -прийняти та оплатити роботи. Вартість робіт встановлюється протоколом погодження про договірну ціну.
Сторони приступили до виконання робіт. Ремонтні роботи проводилися поетапно. Судами встановлено виконання позивачем 1-го етапу капітального ремонту свердловини № 524-Битків на суму 115145,10 грн., 2-го етапу ремонту свердловини на суму 195567,37 грн. (згідно акту прийняття виконаних робіт №06-87 від 14.11.05). Спір в цій частині між сторонами відсутній. Підставою для звернення до суду із відповідним позовом було не проведення відповідачем розрахунку із виконавцем за виконані ним ремонтні роботи 3-го етапу на суму 414 886,02 грн.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення цієї заборгованості, дійшов висновку про фактичне виконання позивачем спірних ремонтних робіт, передбачених планом 3-го етапу ремонту свердловини та виникнення у відповідача зобов'язання здійснити оплату цих робіт. Вирішуючи спір, господарський суд зважив на наявні в матеріалах справи копії протоколу про погодження договірної ціни, акту про прийняття виконаних робіт, підписаних сторонами та на відсутність з боку відповідача, як замовника, відповідних реагувань, здійснення нагляду та технічного контролю згідно п.4.1. договору в разі здійснення виконавцем непогоджених робіт на об'єкті.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд мотивував постанову тим, що кошторис витрат на капітальний ремонт свердловин № 524-Битків, план на капітальний ремонт свердловин № 524-Битків від 20.01.06, додатковий план робіт на капітальний ремонт зазначеної свердловини від 13.02.06, опис капітального ремонту свердловини № 524-Битків від 17.02.06 та акт про прийняття виконаних підрядних робіт по капітальному ремонту свердловини № 524-Битків від 05.07.06 підписані заступником генерального директора відповідача Зимою О.Г. та інженером-технологом Самелюком С.В., а не генеральним директором, тому не є доказами виконання робіт.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію місцевого господарського суду з огляду на наступне. Факт виконання 3-го етапу робіт встановлений місцевим судом та не спростований господарським судом апеляційної інстанції. Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані, доказів відмови від них не існує. Відповідач не навів обґрунтованих доказів, що фактично роботи, перераховані в актах, позивачем не проведені. Більше того, відмовляючи в позові, апеляційний суд не заперечує того, що Звіт геолого-технічної експертизи від 19.01.09 №1к-0050 також опосередковано підтверджує виконання третього етапу робіт. Зауваження апеляційного суду, що мета ремонту свердловини (3-й етап) не досягнута, не свідчить про невиконання ремонтних робіт.
До того ж, як справедливо зазначив місцевий господарський суд, згідно п.4.1 договору від 08.06.05, відповідач мав право здійснювати нагляд та технічний контроль за проведенням робіт по ремонту свердловини, тому він міг належним чином відреагувати на проведення робіт, що з ним не погоджені. Втім, відповідач не заперечував щодо повноважень своїх працівників під час виконання робіт позивачем, заперечення виникли лише при виникненні обов'язку оплатити виконані роботи.
За змістом ст. 854, 11 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний оплатити виконані роботи. На суму заборгованості відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України місцевим судом правомірно нараховані 3% річних та інфляційні. За таких обставин, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного експериментально-виробничо-комерційного підприємства “Промтехсервіс” задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.09 скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 20.10.08 у справі № 27/198-46/454 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
М. Черкащенко