11 грудня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року та додаткове рішення апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнення грошової компенсації,
ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з 23 грудня 1994 року до 05 жовтня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу 18 вересня 1999 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 вартістю 320 000 грн. Покупцем за цим договором є ОСОБА_3 Оскільки указана квартира придбана у період шлюбу та є спільним сумісним майном подружжя, то позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину цієї квартири та стягнути з відповідача судовий збір.
Не погоджуючись із позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому зазначила, що спірна квартира є її особистою власністю, придбана за кошти, отримані від продажу квартири, яка належала їй на праві власності ще до шлюбу. Крім того, пред'явила зустрічні позовні вимоги, у яких просила стягнути на її користь вартість двох земельних ділянок, розташованих в садівничому кооперативі «Радуга» Єремеєвської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та Ѕ частину вартості автомобіля марки «Мерседес Віто», стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено: поділено в рівних частинах майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, визнавши за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 47, 7 кв. м, житловою площею 33, 2 кв. м. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції. Позов ОСОБА_2 задоволено частково: поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, визнавши за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 47, 7 кв. м, житловою площею 33, 2 кв. м.; у задоволенні решти вимог позову ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 33 000 грн; у задоволенні решти вимог позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року визнано за ОСОБА_3 право власності на ѕ частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 47, 7 кв. м, житловою площею 33, 2 кв. м.
У касаційній скарзі позивач-відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення обох позовів, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та на правильність висновків апеляційного суду не впливають.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнення грошової компенсації, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року та додаткове рішення апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2013 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак