02 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гончара В.П.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. В обґрунтування вимог посилався на те, що 14 липня 2008 року ним припинено довіреності на ім'я ОСОБА_5 щодо уповноваження останньої на розпорядження автомобілем «ЗAЗ-DAEWOO SENS Т13110», 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1. ОСОБА_5 довіреності не повернула. 28 жовтня 2008 року ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу спірного транспортного з ОСОБА_3 29 жовтня 2008 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2009 року вказаний договір купівлі-продажу визнано недійсним. Відповідачка у добровільному порядку вказаний автомобіль позивачу не повернула.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04 липня 2013 року, позов задоволено частково. Вилучено із незаконного володіння ОСОБА_3 та повернуто ОСОБА_4 автомобіль «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110», 2005 року випуску. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про реєстрацію автомобіля від 29 жовтня 2008 року, видане Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_3 Вирішено питання про розподіл судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_3 подала касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 липня 2013 року залишено без змін.
29 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд судового рішення слід відмовити з таких підстав.
На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 287, 288 ЦК України, заявник послалась та додала копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року, від 19 грудня 2012 року, від 30 січня 2013 року, від 19 червня 2013 року, від 26 червня 2013 року та від 24 липня 2013 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно з п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України» від 30 вересня 2011 року, постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі та не свідчить про неоднакове застосування норм матеріального права під час вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватись посилання як на підстави, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року та від 30 січня 2013 року, на які здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, скасовано судові рішення та справи передано на новий судовий розгляд, тобто даними ухвалами остаточно не вирішено спір, тому вони не можуть бути прикладом неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 «Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України», заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту заяви та долучених до заяви судових рішень, зокрема, ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року, від 19 червня 2013 року, від 26 червня 2013 року та від 24 липня 2013 року, не вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані рішення суду касаційної інстанції ухвалені у справах, де предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог не є тотожними та ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
судді: В.С. Висоцька
В.П. Гончар
О.В. Умнова
І.М. Фаловська