11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,Маляренка А.В., Нагорняка В.А., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», подану представником Букач Я.В., на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 9 жовтня 2013 року,
У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № DNH4KP098317 від 1 липня 2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 4886 грн. 68 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та з кінцевим терміном повернення коштів до 1 липня 2008 року. У порушення умов договору, ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 2 січня 2013 року за ним рахується заборгованість у розмірі 50 532 грн. 16 коп., яка складається з: 4311 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом; 17 265 грн. 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 26 073 грн. 16 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 2 382 грн. 48 коп. штраф (процентна складова). У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 50 532 грн. 16 коп.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 9 жовтня 2013 року, позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 459 грн. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, із ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих вимог, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 липня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір № DNH4KP098317, за яким останній отримав кредит у розмірі 4 886 грн. 68 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та з кінцевим терміном повернення коштів до 1 липня 2008 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка» «Стандарт») складає між ним та банком договір (а. с. 4, 5-8).
Оскільки ОСОБА_6 умови договору належним чином не виконував, станом на 2 січня 2013 року виникла заборгованість у загальному розмірі 50 532 грн. 16 коп., яка складається з: 4311 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом; 17 265 грн. 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 26 073 грн. 16 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 2 382 грн. 48 коп. штраф (процентна складова).
За умовами пунктів 5.1 і 5.3 Умов споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» «Стандарт») передбачено право банку нараховувати пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу, та обов'язок позичальника при порушенні ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та штраф у розмірі 5% від суми заборгованості (а. с. 8).
Пунктом 5.5 Умов сторони встановили термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів тривалістю 5 років - як то передбачено ст. 259 ЦК України (а. с. 8).
Встановивши вищезазначені обставини у справі, суд першої інстанції посилаючись на положення ст. ст. 526 - 530 ЦК України, ст. ст. 610-612 ЦК України, ст. ст. 625, 629 ЦК України дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № DNH4KP098317 від 1 липня 2006 року у розмірі 24 459 грн.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що при наявності відповідальності у вигляді штрафу (фіксована частина) - в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 2 382 грн. 48 коп. та за змістом ст. 549 ЦК України це є подвійною відповідальністю боржника за невиконання грошового зобов'язання. Посилаючись на положення статті 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову щодо стягнення пені слід відмовити.
З такими висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд.
Однак з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не звернули увагу на умови договору № DNH4KP098317 від 1 липня 2006 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 та не врахували, що штраф і пеня передбачені за різні види порушення умов договору, а отже висновки судів про відмову в задоволенні цих позовних вимог є передчасними.
Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені як місцевим судом, так і апеляційним судом, то рішення місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», подану представником Букач Я.В., задовольнити частково.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 9 жовтня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко В.А. Нагорняк