09 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Владіс», третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування,
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у вказаній справі відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У листопаді 2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд зазначеної ухвали з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 1166 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заявники вважають прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах:
· ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2011 року, якою у відкритті касаційного провадження в аналогічній справі відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у справі про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспорною пригодою;
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданою дорожньо-транспорною пригодою.
· ухвалу Вищого господарського суду України від 19 березня 2009 року, в якій суд погодився з висновком апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача величину втрати товарної вартості автомобіля, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, залишено без змін
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» зі змінами роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Зі змісту заяви та ухвали, про перегляд якої її подано, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у порівнянні із ухвалами, на які здійснюється посилання, оскільки в них мають місце різні, встановлені судом, фактичні обставини.
Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважають прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, копію якої долучено до заяви.
Зі змісту зазначених ухвали убачається, що судом касаційної інстанції частково скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій та передано справу в частині відмови у відшкодування втрати товарної вартості автомобіля на новий розгляд.
У пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» зі змінами роз'яснено, що постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1частини першої статті 355 ЦПК.
Наведене свідчить про те, що при розгляді справи, з якою заявники порівнюють справу, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, спір остаточно не вирішено та не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті.
Крім того, матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 містять копію ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 травня 2011 року.
У пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» зі змінами визначено, що судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V.
Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Таким чином, ухвала апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2011 року не є судовим рішенням, яке може бути у розумінні положень статті 355 ЦПК України прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені статтею 355 ЦПК України підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2013 року відсутні.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Владіс», третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування, за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана