12.12.13 Справа № 904/9011/13
За позовом НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Дніпропетровського державного аграрного університета, м. Дніпропетровськ в особі Коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ
про стягнення 50 001,24 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бабич Ю.Г. - представник, дов. від 27.12.2012 № 46-11-1720
НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровського державного аграрного університету в особі Коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету (надалі - Відповідач) про стягнення 50 001,24 грн. за договором №12/1053-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 29.10.2012.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожитий у листопаді та грудні 2012 року природний газ. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №12/1053-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 29.10.2012, акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2012, від 31.12.2012.
Позивач керуючись п.п.6.1., 7.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за отриманий природний газ в сумі 42 623,62 грн., три проценти річних в сумі 1 109,51 грн., інфляційні втрати в сумі 128,58 грн., пеню в сумі 3 155,87 грн., штраф в сумі 2 983,65 грн.
Відповідач у відзиві вих. №354 від 27.11.2013 та доповненні до відзиву вих. №366 від 09.12.2013 позовні вимоги визнає частково - в частині стягнення основної заборгованості в сумі 42 623,62 грн., просить зменшити до 50% розмір призначеної до стягнення пені та відмовити Позивачу в стягненні штрафу.
В судовому засіданні 05.12.2013 розгляд справи був відкладений на 12.12.2013 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 12.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представник Відповідача, господарський суд, -
29.10.2012 НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (Позивач, Продавець) та Дніпропетровський державний аграрний університет в особі Коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного універститету (Відповідач, Покупець) уклали договір №12/1053-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору (п.1.1. Договору). Газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
Відповідно до п.5.2. Договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.
Згідно з п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 2.1. Договору Сторони погодили термін передачі газу з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно.
На виконання умов Договору Позивачем протягом листопада-грудня 2012 року було передано, а Відповідачем прийнято природний газ в обсязі 32,921 тис. куб.м. на загальну суму 42 623,62 грн.
Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2012, 31.12.2012.
Таким чином, за умовами Договору (п.6.1.) Відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставлений в листопаді 2012 року природний газ (21 624,06 грн.) - в строк до 14.12.2012 включно; в грудні 2012 року (20 999,56 грн.) - в строк до 14.01.2013 включно.
Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ не здійснив. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 42 623,62 грн.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за спожитий природний газ, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 42 623,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 109,51 грн. за загальний період прострочення з 15.12.2012 по 11.11.2013 та інфляційні втрати в сумі 128,58 грн., за загальний період прострочення грудень 2012 року - січень 2013 року.
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за прийнятий природний газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю - в сумі 1 109,51 грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 128,58 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки всупереч положенням ст.625 Цивільного кодексу України, Позивач у розрахунку визначив сукупний індекс інфляції та відповідно нарахував інфляційні втрати не за весь період прострочення (з грудня 2012 року по жовтень 2013 року включно (тобто до моменту звернення з позовом до суду)), а лише за період грудень 2012 року - січень 2013, не врахувавши місяці (зокрема лютий 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року), в яких мали місце дефляційні процеси.
Згідно з п.7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 3 155,87 грн. за загальний період прострочення з 15.12.2012 по 14.07.2013, та штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу в сумі 2 983,65 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого природного газу Відповідачем виконано не в повному обсязі та з порушенням строку, встановленого Договором.
Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 3 155,87 грн. та штрафу в сумі 2 983,65 грн. є обґрунтованими.
В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи, що як вбачається з наданих Відповідачем кошторису Коледжу електрифікації на 2012 рік, для оплати природного газу в 2012 році було виділено суму у розмірі 315 000,00 грн. із загального фонду, в той час як на рік необхідно не менше 597 000,00 грн., зважаючи на той факт, що Відповідач є бюджетною установою та не має змоги здійснювати додаткові витрати, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 3 155,87 грн. та штрафу, який заявлений до стягнення - 2 983,65 грн., на 50% від заявленої суми, що становить відповідно 1 577,93 грн. пені, 1 491,82 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дніпропетровського державного аграрного університету (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, буд. 25, код ЄДРПОУ 00493675) в особі Коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету (49010, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 95, код ЄДРПОУ 00727877) на користь НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 42 623,62 грн. (сорок дві тисячі шістсот двадцять три гривні 62 копійки) заборгованості, 1 109,51 грн. (одна тисяча сто дев'ять гривень 51 копійка) 3% річних, 1 577,93 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім гривень 93 копійки) пені, 1 491,92 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто одна гривня 92 копійки) штрафу, 1 716,07 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 07 копійок) судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.12.2013.
Суддя А.Є. Соловйова