6 грудня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2, прийнявши на відповідальне зберігання належне йому майно, неналежно виконувала свої обов'язки щодо його збереження, визначивши місце його зберігання доступне до створення умов небезпечного впливу на матеріальні цінності стихійних лих природи та інших негативних факторів. За цілісністю майна не стежила, у результаті чого частина дорученого їй на відповідальне зберігання майна із-за непереборної сили природи в серпні 2005 року прийшла в повну непридатність, а саме: комплект офісних столів з висувними ящиками, дубовий вартістю 7 046 грн; пластиковий стілець вартістю 57 грн 50 коп.; офісний велюровий диван вартістю 2 500 грн; офісний стіл вартістю 3 850 грн; два вогнегасники - 160 грн; парасолька срібна вартістю 50 тис. грн; 20 м пластикових плінтусів - 250 грн.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 56 817 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди та відшкодувати моральну шкоду, оскільки він переніс нервові потрясіння, постійно перебуває у психологічній напрузі через відсутність належного йому майна, втратив спокій, апетит, порушено його сон, він став часто хворіти.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 56 817 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 листопада 2013 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник