ІМЕНЕМ України
11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач вчинив відносно нього злочинні дії, а саме, спричинив тяжкі тілесні ушкодження, за що був засуджений вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2010 року за ст. 121 ч. 1 КК України.
Зазначеним вироком розглянуті вимоги потерпілого за цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які судом першої інстанції були задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_4 на його користь на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.
Позивач звертався з апеляційною скаргою на вирок суду, але, погодившись з пропозицією відповідача добровільно виплатити 35 тис. грн на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовився від апеляції.
За домовленістю з відповідачем останній склав розписку, але своїх зобов'язань не виконав та суму, яку обіцяв сплатити добровільно - не виплатив.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути суму відшкодування за вказаною розпискою як грошове зобов'язання відповідача, що з урахуванням уточнень до позовних вимог, складає 35 тис. грн.
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Установлено, що вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2010 року ОСОБА_4 притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 121 ч. 1 КК України; цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 40 тис. грн залишено без задоволення; цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково в розмірі 5 тис. грн.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2010 року прийнято відмову ОСОБА_3 від апеляції на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2010 року, апеляційне провадження відносно ОСОБА_4 закрито.
13 вересня 2010 сторони склали розписку, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 зобов'язався сплатити ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 35 тис. грн - по 500 грн на місяць, починаючи з жовтня 2010 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відносини, які виникли між сторонами, не є договірними та повинні регулюватися Главою 82 ЦК України, якою передбачено відшкодування шкоди, а видана відповідачем розписка не є належним доказом для зобов'язання відповідача до належного виконання грошових зобов'язань.
З таким висновком не можна погодитись, оскільки, вирішуючи спір, суд не звернув уваги на те, що заявляючи позов, ОСОБА_3 посилався як на положення ст. ст. 509, 525, 530, 610, які регулюють зобов'язальні правовідносини, так і на положення ст. ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України, що регулюють правовідносини з відшкодування майнової та моральної шкоди; не врахував, що процесуальний закон зобов'язує позивача, що звертається до суду, визначити не норми матеріального права, на підставі яких має бути вирішено спір, а зазначити обставини (фактичні підстави), якими обґрунтовано позов.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» в мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено, зокрема, посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін.
Отже, визначення норми матеріального закону, що підлягає до застосування у спірних правовідносинах, покладено на суд.
Між тим, суд, встановивши фактичні обставини спричинення позивачу шкоди та складання в подальшому письмової розписки на підтвердження її відшкодування, спору по суті не вирішив, чим порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді судам слід надати оцінку наявному в справі оригіналу розписки (а.с. 37), що була надана саме позивачем, оскільки в силу положень ст. 545 ЦК України підтвердженням виконання обов'язку боржником є, зокрема, наявність у нього боргового документа.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Є.П. Євграфова
О.І. Євтушенко
В.І. Журавель
Ю.Г. Іваненко