83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.04.09 р. Справа № 34/37пн
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
При секретарі судового засідання Шамшур Н.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Закритого акціонерного товариства „Спецбуд „Донкоксохімбуд”, м. Авдіївка
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Буковина”, м. Авдіївка
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради, м. Ясинувата
про визнання права власності.
за участю представників сторін:
від позивача - Колеснік Т.М. (за довіреністю)
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Спецбуд „Донкоксохімбуд”, м. Авдіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Буковина”, м. Авдіївка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради, м. Ясинувата про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний ,12а, площею 231,7кв.м. (в технічному паспорті відповідає літ. А-2), інвентаризаційною вартістю 13485,00грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням реєстратора йому відмовлено в реєстрації права власності у зв'язку з виконанням відчуження відповідачем без отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, однак відповідно до вимог ст.128 Цивільного кодексу УРСР 1963р. право власності у набувача майна по договору виникало з моменту передачі майна, тобто відповідно до акту прийняття-передачі від 02.08.2002року право власності позивача на нерухоме майно виникло 02.08.2002року з прийняттям від відповідача частини будівлі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16 квітня 2009року (вхід. №02-41/17159) проти позову не заперечує та просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Третя особа у листі від 16 квітня 2009року (вхід. №02-41/17160) зазначає, що спірне майно зареєстровано за ТОВ ТПК „Буковина”.
У клопотанні від 16 квітня 2009року (вхід. №02-41/16928) третя особа просить розглянути справу без її участі у судовому засіданні.
За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
12 березня 2002року між ТОВ ТПК „Буковина” (продавець) та АТЗТ „Спецбуд ДКХС” (покупець) укладено договір №1/3 купівлі-продажу. Відповідно до умов укладеного договору продавець зобов'язується продати покупцю належну йому частину будівлі, розташовану за адресою: м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 12А, а покупець сплатити вартість та прийняти по акту приймання-передачі.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
Між тими ж сторонами 02 серпня 2002року підписано акт приймання-передачі приміщення за адресою: проїзд Індустріальний 12А, згідно договору купівлі №1/3 від 12 травня 2002року.
Згідно довідки №11 від 18 березня 2009року на балансі позивача з 02 серпня 2002 року значиться частина будівлі, розташованого за адресою: м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,12-а.
На заяву позивача КП БТІ Ясинуватської міськради рішенням від 27 лютого 2009року відмовило позивачу у реєстрації права власності не нежитлове вбудоване приміщення в адміністративній будівлі літ. А-2, розташоване за адресою: м. Авдіївка, проїзд Індустріальний,12а у зв'язку з тим, що відчуження нерухомого майна здійснено без отримання витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника позивача господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач не надав доказів того, що відповідач не визнає право власності позивача на придбане за договором майно.
У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу встановлення права власності: листи, заяви, поштові квитанції які б свідчили про звернення позивача до відповідача з цим питанням. Таким чином у матеріалах справи відсутні докази порушеного права позивача з боку відповідача.
Згідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом при винесенні рішення враховано, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем його права. Позивач не надав жодних доказів того що відповідач не визнає його право власності.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема, майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач не оспорює право власності позивача та визнає його у повному обсязі. Тобто між сторонами у справі відсутній спір щодо спірного майна придбаного на підставі договору №1/3 купівлі - продажу від 12 березня 2002року.
Позивач не навів обставин і доказів, які б свідчили як про наявність порушення відповідачем його права, що унеможливлює здійснення його судового захисту саме від цього відповідача.
Посилання у позові позивача на те, що БТІ відмовлено у реєстрації права власності на спірне майно судом не приймається, оскільки Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради не є відповідачем у справі, а являється третьою особою.
Відтак вимоги позивача визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний ,12а, площею 231,7кв.м. (в технічному паспорті відповідає літ. А-2), інвентаризаційною вартістю 13485,00грн. задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі ст. 15,328, 392 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 33, 36,43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
У позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя