30.04.2009 Справа № 6/28
За заявою Голови ліквідаційної комісії Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м. Тячів
про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м. Тячів
Суддя Й.Й. Кадар
Суть спору: розгляд справи про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м. Тячів, відповідно до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,
Представники:
Від заявника - не з'явилися;
Ухвалою господарського суду Закарпатської області № 6/28 від 01.04.2009р. порушено провадження у справі за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м.Тячів про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м. Тячів та призначено підготовче засідання, відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вищеприведеною ухвалою явка уповноваженого представника заявника в судове засідання визнана обов'язковою та зобов'язано його подати суду належні докази на підтвердження сплати держмита, а саме: довідку з Державного казначейства про зарахування державного мита до державного бюджету, докази на підтвердження наявності майна, достатнього для покриття судових витрат відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розрахунок кредиторської заборгованості підприємства та первинні документи, що її підтверджують (платіжні документи, рішення суду, виконавчі документи, тощо, проміжний ліквідаційний баланс, складений у порядку, встановленому ч.1 ст. 111 ЦК України, фінзвіт з розшифровкою, акт інвентаризації майна - на дату прийняття рішення про ліквідацію боржника, список кредиторів (довідки про наявність (відсутність) кредиторів в т.ч. з числа державних органів (Районний центр зайнятості, Фонд соціального захисту з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) в ліквідпроцедурі, матеріали розгляду кредиторських вимог ліквідаційною комісією та докази на підтвердження розрахунків з вказаними кредиторами, докази на підтвердження відсутності за боржником майна (довідка з Районного державного підприємства технічної інвентаризації про нерухомість, докази ОРЕВ УДАІ УМВС про транспортні засоби), тощо.
Ліквідаційною комісією вимоги ухвали суду не виконані, додаткові докази не подані, уповноважений представник у судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язаний негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Ч.4 даної статті встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника (в т.ч. дебіторської заборгованості), в порядку ст.60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення провадження справи про банкрутство, ознаки його неплатоспроможності з'ясовуються у підготовчому засіданні, в якому вирішується питання щодо проведення процедури банкрутства чи припинення провадження у справі про банкрутство.
З огляду на викладене та враховуючи, що у матеріалах заяви про порушення справи про банкрутство відсутні з доказами в підтвердження та з посиланням на факти:
1) здійснення оцінки наявного майна боржника (бухгалтерський баланс, фінзвіт з розшифровкою, акт інвентаризації майна - на дату звернення до суду, тощо);
2) докази кредиторської заборгованості підприємства (платіжні документи, претензії, акти звірки, позовні заяви, рішення суду, виконавчі документи, тощо);
3) повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку;
4) належні докази на підтвердження сплати держмита, (довідку з Державного казначейства про зарахування державного мита до державного бюджету), -
провадження у справі про банкрутство слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу.
Керуючись ст.ст. 5, 6, п. 7 ст. 11, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.105, ч.ч.1,3 ст.110, ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-1, 33, 34, 43, п. 1-1, ч.1 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тячівське”, м. Тячів, припинити.
2. Ухвалу надіслати заявнику, органу з питань банкрутства, державному реєстратору, ДВС.
Суддя Й.Й. Кадар