29 квітня 2009 р.
№ 11/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна лізингова компанія"
на постанову
від
Львівського апеляційного господарського суду
09.02.2009
у справі
№ 11/83
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна лізингова компанія"
до
Спільного підприємства "Спільне українсько-італійське підприємство "Лест-Сервіс"
про
стягнення 17 245,44 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача
Гуща В.О., Пономарчук Х.О.;
- відповідача
повідомлений, але не з'явився
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 28.04.2009 № 02.02-10/178, розгляд справи № 11/83 господарського суду Закарпатської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна лізингова компанія" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Спільного підприємства "Спільне українсько-італійське підприємство "Лест-Сервіс" (далі -відповідач) про стягнення збитків у розмірі 17 245,44 грн., що складають вартість робіт, деталей і матеріалів, витрачених на ремонт транспортних засобів, що були предметом договорів фінансового лізингу транспортних засобів № 42-л та № 43-л.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.07.2008 у справі № 11/83 (суддя Якимчук Л.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 17 245,44 грн. збитків, 172,45 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 у справі № 11/83 (колегія суддів у складі: Марко Р. -головуючий суддя, судді Бонк Т., Бойко С.) апеляційну скаргу відповідача задоволено; рішення господарського суду Закарпатської області від 17.07.2008 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 у справі № 11/83, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Закарпатської області від 17.07.2008 у даній справі, за яким позовні вимоги задоволено повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справ.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотивуючи підстави звернення з позовом, позивач посилається на положення ст. 22 ЦК України, ст. 232 ГК України, п. 6 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", умови лізингових угод № 42-л та № 43-л -п. п. 3.4, 10.7, 12.2, якими підтверджує своє право на стягнення збитків, які становлять вартість робіт, деталей і матеріалів, потрібних для ремонту транспортних засобів, що були предметом лізингових угод. На підтвердження розміру збитків позивач надає: акти перевірки транспортних засобів від 15.05.2008, наряд-замовлення № РЛ-11 від 15.05.2008 та наряд-замовлення № РЛ-12 від 15.05.2008 спеціалізованої станції технічного обслуговування -ВАТ "Іршавське АТП № 12143".
Прийшовши до висновку про наявність підстав для задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з наступного:
- відповідач на підставі укладених між сторонами у справі лізингових угод № 42-л та № 43-л від 30.12.2006 отримав у користування два нові, технічно справні автобуси БАЗ (турист) марки А-079.23, модель Еталон, вартістю 231 350,00 грн. з врахуванням ПДВ кожний (підтвердженням чого є акти приймання-передачі транспортних засобів від 22.01.2007);
- пунктами 3.3, 3.4 лізингових угод встановлено: лізингоодержувач не має права здійснювати заміну, встановлення чи вилучення будь-яких деталей та пристроїв, будь-якого обладнання транспортного засобу, з будь-якою метою розбирати, збирати та ремонтувати транспортний засіб, за винятком заміни спущеної шини, крім випадків наявності у лізингоодержувача попереднього письмового дозволу лізингодавця; лізингоодержувач самостійно несе ризик за втрату чи пошкодження транспортного засобу внаслідок забороненої діяльності, визначеної у попередньому реченні; лізингоодержувач зобов'язаний користуватись транспортним засобом з розумною обережністю, уберігати його від будь-яких пошкоджень, втрат, включаючи крадіжки, жодним чином не псувати транспортний засіб;
- пунктом 10.7 лізингових угод визначено, що лізингодавець не несе витрат на ремонтні роботи, пов'язані з недбалим ставленням до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, які необхідно виконати внаслідок нерегулярного обслуговування транспортного засобу;
- сторонами також погоджено, що у випадку відмови від викупу транспортного засобу, лізингоодержувач зобов'язаний за власні кошти повернути транспортний засіб лізингодавцю у задовільному стані з урахуванням нормального зносу за адресою, вказаною лізингодавцем; у разі повернення транспортного засобу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псування транспортного засобу, за винятком нормального зносу, як визначено в додатку 4 до лізингової угоди, так і вартість заміни відсутніх складових транспортного засобу (у тому числі декоративних ковпаків коліс, запасного колеса та інструментів) (п. 12.2 лізингових угод);
- відповідно до додатку № 4 (визначення нормального зносу) до лізингових угод регулярне технічне обслуговування і ремонт повинні проводитись уповноваженим дилером лізингодавця, відповідно до рекомендацій виробника транспортного засобу; будь-які дефекти або пошкодження, що можуть виникнути внаслідок природного використання транспортного засобу, повинні бути усунені, як тільки будуть отримані повноваження для такого ремонту (п. 1.1); будь-які пошкодження корпусу транспортного засобу повинні бути усунуті після їх виникнення; вся робота по усуненню таких пошкоджень повинна бути зроблена професійно з використанням антикорозійних гарантій; очевидні сліди ремонту, такі як невідповідність кольору, нез'єднання або неспівпадіння панелей не допускається (п. 2.1); не допускаються ум'ятини; якщо численні ум'ятини з'явились на одній панелі, незалежно від їх розмірів, така панель повинна бути відремонтована або замінена за погодженням лізингодавця (п. 2.2); усі освітлювальні прилади повинні бути у робочому стані (п.2.6); ум'ятини та пошкодження колісних дисків не допускаються (п. 4.4), тощо;
- під час повернення транспортних засобів від лізингоодержувача до лізингодавця був документально зафіксований технічний стан кожного з транспортних засобів; так, у акті перевірки транспортного засобу при його поверненні від СП "Лест-Сервіс" до ТОВ "Українська авіаційна лізингова компанія" від 15.05.2008, одержаного на підставі лізингової угоди № 43-л, були виявлені наступні недоліки: відсутність сервісної книжки, вогнегасника, тріщина правої стойки лобового скла: верх - 4 см, низ - 1 см, тріщина лівої стойки лобового скла: верх - 4 см, відсутність інструменту крім домкрата, балона, ключа та монтіровки, подряпина лівої сторони без деформації метала - 3 см, подряпина заднього бампера ліва сторона - 5 см, тріщина картера двигуна, люфт рульових наконечників, люфт круглих втулок стабілізаторів;
- актом повернення транспортного засобу, одержаного відповідачем на підставі ліцензійної угоди № 42-л також встановлено недоліки транспортного засобу, зокрема: відсутність сервісної книжки, великої аптечки тріщина панелі дзеркала салону, тріщина правої стойки лобового скла: верх - 5 см, низ - 1 см, скол заднього лівого ліхтаря скла заднього ходу - 3 см, знос втулок стабілізаторів, знос наконечників прокольної тяги;
- вказані акти підписані представниками лізингодавця (позивача) та представниками ВАТ "Іршавське АТП-12143", оскільки представники лізингоодержувача (відповідача) на виклик лізингодавця не з'явились;
- відповідно до нарядів-замовлень № № РЛ-11 та РЛ-12 від 15.05.2008 спеціалізованої станції технічного обслуговування (СТО) -ВАТ "Іршавське АТП-12143" вартість робіт і матеріалів, витрачених позивачем на ремонт транспортних засобів, становить: автобус БАЗ (турист) А 079,23, модель Еталон, номер технічного паспорта ААС045586, номерний знак 01184КА -8 484,72 грн., в тому числі ПДВ; автобус БАЗ (турист) А 079,23, модель Еталон, номер технічного паспорта ААС045558, номерний знак 01185КА -8 760,72 грн., враховуючи ПДВ; вказані суми підтверджуються також рахунками-фактурами № СФ-0000299 від 15.05.2008 та № СФ-0000300 від 16.05.2008;
- вартість виконаних робіт, деталей та матеріалів, витрачених позивачем на ремонт транспортних засобів, які були предметом лізингових угод, становить 17 245,44 грн., в тому числі ПДВ; вказану суму відповідач не відшкодував позивачу, відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що на підставі ст. 773 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" та відповідних умов лізингових угод позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого господарського суду, скасував прийняте у справі рішення та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Правова позиція суду апеляційної інстанції базується на тому, що на виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 представником позивача не представлено доказів, які б підтверджували той факт, що роботи, які були проведені позивачем по ремонту транспортних засобів і за які позивач вимагає відшкодування, не входили до переліку робіт, які повинні проводитись за рахунок гарантії.
Як встановлено судом апеляційної інстанції згідно з листом позивача від 13.02.2008 № 3, адресованого голові ліцензійної комісії, з 02.02.2008 по теперішній час автобуси Еталон БАЗ АО 7923 номер шасі 38122575L70438, номер кузова У7FA0792370002996, номер двигуна 697ТС55LКТ2903870 номерний знак 011-85 КА та номер шасі 38122575L70435, номер кузова У7FA0792370002995, номер двигуна 697ТС55LКТZ904275, номерний знак 011-84 КА, які передані у фінансовий лізинг Спільному українсько-італійському підприємству "Лест-Сервіс" знаходяться на гарантійному СТО Закарпаття для усунення недоліків, які були виявлені під час проведення технічного огляду; роботи проводяться за рахунок гарантійного обслуговування.
Вказаний лист дав підстави суду апеляційної інстанції дійти до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування збитків є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Вищий господарський суд України не може погодитись ані з правовою позицією суду першої інстанції, ані з правовою позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх судових інстанцій не досліджувався такий обов'язковий елемент складу цивільного правопорушення, як факт понесення позивачем збитків.
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків, позивач повинен підтвердити їх понесення з наданням належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Досліджені місцевим господарським судом документи як-то: наряди-замовлення № № РЛ-11 та РЛ-12 від 15.05.2008 спеціалізованої станції технічного обслуговування (СТО) -ВАТ "Іршавське АТП-12143" та рахунки-фактури № СФ-0000299 від 15.05.2008 і № СФ-0000300 від 16.05.2008, які, на переконання суду, свідчать про підтвердження заявлених позовних вимог, на думку суду касаційної інстанції є недостатніми, оскільки в будь-якому випадку суд повинен був витребувати у позивача докази сплати ним виставлених СТО рахунків, при цьому, перевірити позиції виявлених недоліків транспортних засобів, зафіксованих у актах перевірки транспортних засобів при їх поверненні від СП "Лест-Сервіс" до ТОВ "Українська авіаційна лізингова компанія" від 15.05.2008, з переліком робіт, виконаних СТО.
Враховуючи те, що обставини справи, пов'язані з встановленням факту знаходження транспортних засобів, переданих відповідачу за лізинговими угодами, на СТО Закарпаття для усунення недоліків за рахунок гарантійного обслуговування, були з'ясовані на стадії апеляційного провадження (лист ТОВ "Українська авіаційна лізингова компанія" від 13.02.2008 № 3), відтак, суд апеляційної інстанції, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, не був позбавлений права та можливості витребувати від позивача додаткові документи для дослідження наступних питань: на які види ремонтних робіт, заміни деталей, матеріалів розповсюджується дія гарантії (встановити повний спектр послуг гарантійного обслуговування); чи не були зняті транспортні засоби, що були предметом лізингових угод, з гарантійного обслуговування; які види та вартість робіт, зазначених в нарядах-замовленнях № № РЛ-11 та РЛ-12 від 15.05.2008 спеціалізованої станції технічного обслуговування (СТО) -ВАТ "Іршавське АТП-12143" йдуть по гарантійному обслуговуванню, а які окремо -не підпадають під нього; докази сплати позивачем виставлених ВАТ "Іршавське АТП-12143" рахунків.
Таким чином, лише в разі підтвердження позивачем понесення ним витрат (реальних збитків у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України) зі здійснення оплати ремонту транспортних засобів, переданих відповідачу за лізинговими угодами, можна вести мову про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову.
Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна лізингова компанія" задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 17.07.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 у справі № 11/83.
Справу № 11/83 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК