01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.04.2009 № 44/33
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Цецарському А.О.
За участю представників:
від позивача - Копейка Г.І.
від відповідача - Кирилюк О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2009
у справі № 44/33 (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом Приватного підприємства "Украгросервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
про стягнення 928802,25 грн.
Позивач ПП „Украгросервіс” звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „ТД „Вассма” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 928802,25 грн. Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення суми позовних вимог та ПП „Украгросервіс” просив стягнути з відповідача борг з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 928792,17 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року позов було задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 519114 грн. основного боргу, 29661,60 грн. пені, 16926,69 грн. збитків від інфляції, 3683,76 грн. 3% річних, 77747,33 грн. штрафу, 281658,21 грн. збитків, 9287,92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 191,05 грн., збитків та постановити нове рішення.
Представник позивача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норма матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
06.03.2008 року між позивачем ПП „Украгросервіс” та відповідачем ТОВ „ТД „Вассма” був укладений договір купівлі-продажу на умовах відстрочки платежів № 06/03/08-25.
Відповідно до умов даного договору продавець продає, а покупець купує засоби захисту рослин на загальну суму 2000000 грн. в т. ч ПДВ.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець проводить попередню оплату в розмірі 30% від суми договору на р/рахунок продавця у 3-х денний строк з дати підписання договору та виставлення рахунку-фактури.
Остаточний розрахунок, відповідно до п. 4.2 вказаного договору, 70% від загальної вартості неоплаченого товару, проводиться по мірі надходження коштів, але не пізніше 01.10.2008 року, згідно з рахунку-фактури, виставленого продавцем, в якому буде вказана остаточна сума договору.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 777473,28 грн., а відповідач прийняв даний товар.
Вказаний факт підтверджується видатковими накладними № УА-00043 від 13.03.2008 року, № УА-00048 від 17.03.2008 року, № УА-00060 від 19.03.2008 року, № УА-00079 від 25.03.2008 року, № УА-00084 від 26.03.2008 року, № УА-00222 від 14.04.2008 року, № УА-00237 від 15.04.2008 року, № УА-00265 від 16.04.2008 року, № УА-00328 від 30.04.2008 року, № УА-00506 від 09.06.2008 року.
Проте відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав не в повному об'ємі, сплативши позивачу за поставлений товар лише 248514,36 грн.
Дане підтверджується наступними банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 11.03.2008 року, 12.03.2008 року, 14.03.2008 року, 17.03.2008 року, 24.03.2008 року, 25.03.2008 року, 11.04.2008 року, 14.04.2008 року, 15.04.2008 року, 23.04.2008 року, 06.06.2008 року.
Також на адресу позивача відповідачем 24.12.2008 року була направлена заява про зарахування зустрічних вимог № 400 від 24.12.2008 року, разом з актом взаємозаліку на суму 9844,34 грн.
Таким чином, загалом відповідачем було оплачено товару на загальну суму 258358,70 грн. (з урахуванням взаємозаліку).
Отже станом на час подання позову до суду, тобто на 25.12.2008 року, відповідач заборгував позивачу ПП „Украгросервіс” 519114,58 грн.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
24.10.2008 року позивач направив відповідачу претензію № 340, на суму 716258,26 грн., з урахуванням штрафу та пені, відповідь на яку від відповідача не надійшла.
24.11.2008 року (після подання позовної заяви до суду) відповідач надіслав позивачеві гарантійний лист № 02/08, в якому визнав заборгованість в повному обсязі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до п. 6.2 договору у випадку ухилення від виконання даного договору покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10% від суми даного договору протягом 5 банківських днів.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф в розмірі 77747,33 грн. ( 777473,28 грн. х 10% = 77747,33 грн.)
Дана сума боргу відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, відповідач мав сплатити на користь позивача 70% від загальної вартості неоплаченого товару в строк не пізніше 01.10.2008 року, тобто з 02.10.2008 року у ТОВ „ТД „Вассма” виникла заборгованість по оплаті за непоставлений товар та сама з цього числа нараховуються штрафні санкції передбачені законом та договором.
Оскільки відповідачем 24.12.2008 року була частково погашена заборгованість за поставлений товар в розмірі 248514,36 грн., то розрахунок 3% річних за період прострочення погашення боргу буде наступним:
В період з 02.10.2008 року по 23.12.2008 року (777473,28 грн. - 248514,36 грн. = 528958,92 грн.)
528958,92 грн. х 3% : 366 днів х 83 дня = 3598,66 грн.
В період з 24.12. 2008 року по 25.12.2008 року ( 528958,92 грн. - 9844,34 = 519114,58 грн.)
519114,58 грн. х 3% : 366 днів х 2 дня = 85,10 грн.
Таким чином загальна сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача на корись позивача становить 3683,76 грн.
Дана сума боргу також відповідачем не оспорювалася.
Крім того, як зазначалося вище, відповідно до вимог чинного законодавства. боржник зобов'язаний сплати кредиторові суму боргу урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Отже, інфляційні збитки позивача будуть наступними:
В період з 02.10.2008 року по 23.12.2008 року (777473,28 грн. - 248514,36 грн. = 528958,92 грн.)
Офіційний індекс інфляції за жовтень 2008 року становить 101,7%, а за листопад 2008 року 101,5%.
Індекс інфляції за весь період становить 103,2%
Отже борг з урахуванням індексу інфляції за вказаний період становить
528958,92 грн. х 103,2% = 545885,61 грн.
Сума інфляційних збитків за даний період становить 16926,69 грн. (545885,61 грн. - 528958,92 грн. = 16926,69 грн. )
В період з 24.12.2008 року по 25.12.2008 року ( 528958,92 грн. - 9844,34 = 519114,58 грн.) сума інфляційних збитків не вираховувалася, оскільки на час подання позову до суду за грудень 2008 року індекс інфляції не був встановлений.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні збитки в розмірі 16926,69 грн.
Відповідачем вказана сума боргу визнана.
Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.3. договору у випадку затримки оплати відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 1 % від неоплаченої частини суми договору.
З урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Таким чином, враховуючи вище зазначені норми чинного законодавства, пеня за несвоєчасне виконання умов договору відповідачем нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивач, надаючи розрахунок пені внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, просив стягнути з відповідача пеню в розмірі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 29661,60 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з даною сумою пені, та вказує, що позивачем, а також судом першої інстанції невірно нарахована пеня за весь період прострочення сплати коштів за поставлений товар, а саме нарахована пені на 191,55 грн. більше, ніж є насправді.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
В період з 02.10.2008 року по 23.12.2008 року (777473,28 грн. - 248514,36 грн. = 528958,92 грн.) пеня буде становити:
528958,92 х 12 х 2 : 366 дні х 83 дні : 100 = 28789,23 грн.,
а за період з 24.12. 2008 року по 25.12.2008 року ( 528958,92 грн. - 9844,34 = 519114,58 грн.) пеня становить
519114,58 х 12 х 2 : 366 дні х 2 дні : 100 = 680,80 грн.
Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 29470,03 грн.
Судом першої інстанції було помилково нараховано суму пені як 29661,60 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача ще матеріальні збитки в розмірі 281658,21 грн., мотивуючи тим, що дані збитки спричинені невиконанням відповідачем зобов'язання та пов'язані із зміною обмінного курсу гривні до долара США, що встановлюється Національним банком України.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним твердженням, виходячи з наступного.
Позивач, обґрунтовуючи матеріальні збитки в сумі 281658,21 грн., зазначав, що враховуючи те, що товар, який є предметом договору є імпортним, закуповується позивачем за кордоном, і оплату за товар іноземним постачальникам він здійснює в іноземній валюті, п. 2.2 договору було встановлено, що кінцева сума договору буде розрахована з урахуванням можливої зміни офіційного обмінного курсу гривні до долара США.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Сума збитків була розрахована за формулою, яка зазначена в п. 2.2 договору.
Проте, як вбачається з тексту вказаного пункту договору, то він передбачає, лише кінцеву суму договору, яка буде розрахована за вказаною формулою, але даний пункт прямо не передбачає стягнення з відповідача збитків в разі зміни офіційного курсу гривні до долара США та не містить формулу за якою вираховуються таки збитки.
Крім того, позивач направляв відповідачу претензію на суму боргу з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 716258,26 грн., і остаточна сума боргу не розраховувалася позивачем за формулою, зазначеною в п. 2.2 договору.
Також позивачем не направлялася на адресу відповідача окрема претензія на вказану суму збитків.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем по справі не доведено того факту, що відповідачем завдано ПП „Украгросервіс” матеріальних збитків взагалі та на вказану суму зокрема.
Таким чином, позовні вимоги ПП „Украгросервіс” про стягнення матеріального збитку не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року у справі № 44/33 підлягає зміні стосовно стягнення пені, матеріального збитку, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року у справі № 44/33 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
” Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (02166, м. Київ, пр. Лісовий, 39-а, ідентифікаційний код 33937992, п/р 26009380799051 в Обласній дирекції „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 321013) на користь Приватного підприємства „Украгросервіс” (03040, м. Київ, вул. Стельмаха,10-а оф. 313 ідентифікаційний код 25290393, п/р 26006312348000 в КФ ПУМБ м. Києва, МФО 322755) пеню в розмірі 29470,03 грн.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення матеріальних збитків в розмірі 281658,21 грн. - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (02166, м. Київ, пр. Лісовий, 39-а, ідентифікаційний код 33937992, п/р 26009380799051 в Обласній дирекції „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 321013) на користь Приватного підприємства „Украгросервіс” (03040, м. Київ, вул. Стельмаха,10-а оф. 313 ідентифікаційний код 25290393, п/р 26006312348000 в КФ ПУМБ м. Києва, МФО 322755) державне мито в розмірі 6469,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 82,19 грн.”
3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
4. Стягнути з Приватного підприємства „Украгросервіс” (03040, м. Київ, вул. Стельмаха,10-а оф. 313 ідентифікаційний код 25290393, п/р 26006312348000 в КФ ПУМБ м. Києва, МФО 322755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (02166, м. Київ, пр. Лісовий, 39-а, ідентифікаційний код 33937992, п/р 26009380799051 в Обласній дирекції „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 321013) мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 4643,96 грн.
5. Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 44/33 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.