36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.03.2009
Справа № /9-10
Суддя Ківшик О.В. розглянувши матеріали,
за позовом Фонду міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39600, м. Кременчук, площа Перемоги, 2
до Кременчуцького регіонального відділення кінології клубу "Еліс", 39600, м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, б. 29, кв. 154
про (1) стягнення заборгованості по орендній пласті в сумі 378,98 грн. та неустойки в сумі 39,12 грн.;
(2) виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 26,65 кв.м., що знаходиться за адресою : 39600, м. Кременчук, бульвар Пушкіна, 14 та повернути приміщення балансоутримувачу,
встановив:
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) державне мито сплачується чи стягується в дохід Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п. 3 та п. 31 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовна заява не відповідає вимогам ГПК України щодо подачі позовів, а саме : до позовної заяви не додано допустимих доказів на підтвердження сплати державного мита в установленому порядку та розмірі та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на звільнення його від сплати державного мита відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" як органу приватизації.
Проте відповідно до пункту 35 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються державні органи приватизації в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави.
Зі змісту частини першої статті 7 Закону України від 06.03.1992 р. № 2171-XII "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Продавцями об'єктів приватизації згідно зі статтею 4 Закону є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами, та органи по управлінню майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим, які в Законі мають узагальнену назву - "органи приватизації" (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 р. № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації)").
Враховуючи вищевикладене, створені органами місцевого самоврядування органи приватизації не є державними органами приватизації, а тому звільнення від сплати державного мита при зверненні з відповідними позовами згідно з пунктом 35 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" на них не поширюється.
За викладеного, керуючись п. 4 та п. 10 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -
Повернути позовну заяву.
Додатки: позовна заява № 07-03/158 від 13.03.2009 р. (вх. № 1012 від 24.03.2009 р.) із додатками на 15 арк., в тому числі чек № 6641 від 18.03.2009 р. та конверт.
СУДДЯ Ківшик О.В.
Примітка : Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.