79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.04.09 Справа№ 15/58
за позовною заявою казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", м.Запоріжжя
до відповідача державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", м.Львів
про стягнення 253 406, 15 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі Ю.Качур
Представники
Від позивача: Ковальова О.К. - представник (довіреність № 15/113-юр від 23.04.2008р.)
Від відповідача : Федорова Г.М. - представник (довіреність № 904/2-22 від 16.04.2009р.)
Суть спору: Позов заявлено казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра", м.Запоріжжя до державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", м.Львів про стягення 253 406, 15 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 09.04.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Ухвалою суду від 09.04.2009 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 23.04.2009 року.
Представникам сторін роз'яснювались їхні права згідно ст. 22 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та уточненнні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 18.06.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 3/249-юр на виконання дослідно-конструкторської роботи, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати і здати відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити дослідно-конструкторську роботу. На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 514 578, 48 грн.. Однак, відповідач оплату за виконані позивачем роботи здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 227 678, 48 грн. За неналежне виконання умов договору, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції врозмірі 25 727, 67 грн.. Просить позов задоволити.
Відповідач позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав, проте, заперечив проти стягнення штрафних санкцій з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Ствердив, зокрема, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Проти, задоволення позову не заперечує.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" та державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" укладено договір № 3/249-юр на виконання дослідно-конструкторської роботи від 18.06.2007 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався виконати і здати відповідачу дослідно-конструкторську роботу на тему: "Розроблення кузова-фургона для КШМ комплексів 1В17У на шасі автомобіля КрАЗ", а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п.26 договору розрахунки за роботу проводяться між позивачем та відповідачем за етапи, що закінчені і здані. 25 квітня 2008 року, позивач та відповідач підписали Акт приймання етапу №1 - "Розроблення робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка", що вказує на повне та своєчасне виконання позивачем взятих на себе договірних зобов'язань.
Відповідно до п.25 договору виконана у відповідності з вимогами договору робота оплачується по договірній (твердій фіксованій) ціні, яка узгоджується позивачем та відповідачем у встановленому договором порядку. Ціна першого етапу виконаних позивачем робіт була погоджена з відповідачем у Протоколі узгодження твердої фіксованої ціни від 02.06.2008 року і склала 514 578, 48 грн..
Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за виконані позивачем дослідно-конструкторські роботи здійснив частково, а саме - станом на 21.10.2008 року в розмірі 286 900, 00 грн.. 22 січня 2009 року позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 025 від 22.01.2009р. на суму 227 678, 48 грн. для проведення остаточних розрахунків. Проте, відповідач оплату за рахунком-фактурою не здійснив.
За таких обставин, позивач направив відповідачу претензію № 2/51-юр/п від 27.01.2009 року, в якій просить відповідача погасити заборгованість. Однак, відповідач залишив дану претензію без відповіді.
Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 227 678, 48 грн..
За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов'язання в сумі 9 790, 17 грн. та штраф в розмірі 7% від суми боргу - 15 937, 50 грн..
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з п.2 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач при зверненні до суду заявив, зокрема, вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 9 790, 17 грн.. Однак, відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 3 352, 80 грн. пені.
Згідно з ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем у судовому засіданні задоволення позову жодним чином не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 235 993, 42 грн. і на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимогив частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій в сумі 235 993, 42 грн. обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В решті вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, згідно зі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 78, 80, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (79060, м.Львів, вул.Наукова, 7, код ЄДРПОУ 33879920) на користь казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (69071, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, 84, код ЄДРПОУ 14313866) 227 678, 48 грн. основного боргу, 6 437, 37 грн. пені, 15 937, 50 грн. 7% штрафу, 2 500, 53 грн. державного мита та 116, 43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Костів Т.С.