Запорізької області
17.04.09 Справа № 8/127д/09
Суддя Попова І.А.
Позивач
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізьке підприємство “Укрпромсировина”, м.Запороіжжя
Відповідач
Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя
Суддя І.А. Попова
Представники
Позивача:
Гедіков С.Л., дов. від 18.09.2008 р.
Відповідача:
Мартиненко К.І., дов. від 21.04.2008 р.
Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним договору № 4 оренди об'єкта нерухомості, укладеного сторонами по справі 03.05.2006 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.04.2009 р.
Рішення оголошено в засіданні 17.04.2009 р.
Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 03.05.2006 р. товариством “Запорізький арматурний завод” та товариством “Запорізьке підприємство “Укрпромсировина” укладено договір найму (оренди) № 4, за умовами якого відповідач передав позивачу в строкове платне користування двоповерховий склад будівельних матеріалів та склад запчастин по вул. Зачиняєва, 158-а в м. Запоріжжя. Згідно п. 4.1 договору термін найму складає 11 місяців з дати прийняття об'єкта найму за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписаний сторонами 03 травня 2006 року. 02 січня 2007 р. сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору. Згідно п. 2 додаткової угоди термін найму пролонгується на 12 місяців до 03.04.2008 р. Таким чином, загальний строк оренди встановлено в один рік та 11 місяців. Позивач вважає даний договір недійсним, оскільки його положення не відповідають чинному законодавству. По-перше, позивач вважає, що в договорі оренди № 4 відсутні істотні умови, передбачені ст.. 284 ГК України. По-друге, частиною 2 ст. 793 ЦК України, в редакції, яка діяла на час відповідних правовідносин, встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Всупереч вказаній нормі закону, не зважаючи на те, що загальний строк договору оренди складав 1 рік і 11 місяців, спірний договір не був нотаріально посвідчений. У відповідності до ст. 203, 215, 793 ЦК України, ст.ст. 4, 283, 284 ГК України позивач просить визнати недійсним договір № 4 найму (оренди) об'єкта нерухомості від 03.05.2006 р.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що договір оренди № 4 від 03.05.2006 р. укладено сторона на 11 місяців, тобто на строк, який не перевищував річного терміну встановленого ч. 2 ст. 793 ЦК України, тому цей договір не підлягав нотаріальному посвідченню. В подальшому до ч. 2 ст. 793 ЦК України внесено зміни згідно яких договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) підлягає нотаріальному посвідченню, якщо цей договір укладений строком на три роки і більше. 02 січня 2007 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору найму, пунктом 2 якої термін найму пролонговано на 12 місяців з 03.04.2007р. по 03.04.2008 р. Фактично сторони погодили новий термін дії договору оренди -12 місяців, який є меншим трирічного строку, встановленого ст. 793 ЦК України, в зв'язку з чим договір оренди не підлягає нотаріальному посвідченню. Також відповідач зазначає, що в момент укладення договору оренди позивачем та відповідачем були погоджені у відповідній формі всі необхідні істотні умови договору оренди, а саме, в договорі оренди визначено майно з індивідуальними ознаками, яке передано в оренду позивачу, погоджено орендну плату та порядок розрахунків, а також визначений конкретний строк оренди та дії договору.
Заслухавши представників, дослідивши додані сторонами докази та інші матеріали, суд встановив:
03 травня 2006 року сторонами по справі укладено договір № 4 найму (оренди) нерухомого майна, за умовами якого ВАТ “Запорізький арматурний завод” передало у користування, а ТОВ “Запорізьке підприємство “Укрпромсировина” прийняло у строкове платне користування двоповерховий склад будівельних матеріалів, загальною площею 576 кв.м. та склад запчастин загальною площею 346 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул Зачиняєва, 158-а. Пунктом 4.1 договору термін найму встановлений на 11 місяців з дати прийняття об'єкта найма за актом приймання-передачі. Додатковою угодою № 1 від 02.01.2007 р. внесено зміни, зокрема, до п. 4.1 договору оренди та встановлено, що термін найму пролонгується на 12 місяців з 03.04.2007 р. по 03.04.2008 р. Додатковою угодою від 24.01.2008 р. термін найму пролонговано до 31.12.2008 р. За актом приймання-передачі від 03.05.2006 р. позивач фактично прийняв об'єкт нерухомості в оренду.
Позивач просить визнати зазначений договір недійсним, як такий, що не відповідає нормам закону.
У відповідності до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Однією з підстав недійсності правочину позивач зазначає, те, що в договорі оренди не зазначено всі обов'язкові умови, передбачені ст.. 284 ГК України.
Згідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Позивач не обґрунтував у позові які його права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок не визначення у договорі вартості орендованого майна, порядку, використання амортизаційних відрахувань. Проте, наявні у справі матеріали свідчать, що договір на протязі тривалого часу виконувався сторонами, права та обов'язки сторін врегульовані договором з достатньою повнотою, врахування порядку індексації орендної плати та використання амортизаційних відрахувань врегульовані законодавством, внаслідок чого у разі виникнення спору, сторони можуть керуватися відповідними приписами закону.
Щодо доводів позивача, що договір оренди не посвідчений нотаріально, суд зазначає наступне: статтею 793 ЦК України (в редакції станом на дату укладення договору) встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремою частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Умовами договору оренди термін найму встановлений на 11 місяців з 03.05.2006 р. по 03.04.2007 р., що відповідає приписам ст. 793 ЦК України.
Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі” від 20.12.2006 р. внесено зміни до ст. 793 ЦК України та встановлено що підлягає нотаріальному посвідченню договір оренди будівлі, укладений строком на три роки і більше. Додаткові угоди, якими встановлено новий термін дії договору оренди, укладено сторонами у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, у визначенні терміну дії договору законодавець виходить із строків користування, узгоджених сторонами на певний період часу (в разі продовження строку дії договору), а не із загального строку користування майном.
Таким чином, суд вважає, що договір оренди № 4 укладено у передбаченій законом формі та узгоджено усі істотні його умови.
Зазначені позивачем підстави не є такими, що тягнуть недійсність укладеного договору оренди, як такого, що не відповідає приписам законодавства.
В позові з заявлених підстав відмовляється.
Судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, ст.. 203, 793 ЦК України, ст.180, 284 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова