21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
28 квітня 2009 р. Справа 11/83-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр», м. Луцьк
до приватного підприємства «Освод», м. Вінниця
про стягнення 16 151 грн. 36 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - О. Мороз за довіреністю;
від відповідача - О. Мішагін керівник.
Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства «Освод»заборгованості за договором купівлі-продажу № 486 від 23.02.2007р. в загальному розмірі 16 151,36 грн., з яких: 14 519,63 грн. -основний борг, 245,41 грн. -3% річних та 1386,32 грн. -інфляційні нарахування.
В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, про що подав клопотання від 22.04.2009р., в якому вказує, що з моменту подання позовної заяви до суду відповідачем погашено борг на суму 3320 грн. та просить стягнути з останнього 10 099,63 грн. -основного боргу, 245,41 грн. - 3% річних та 1386,32 грн. -інфляційних нарахувань.
Позов мотивовано тим, що відповідно до умов укладеного договору позивач зобов'язався передавати в власність відповідача через АЗС з використанням пластикових старт-карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а відповідач зобов'язався приймати ПММ у власність та оплачувати їх вартість на умовах договору. На виконання взятих на себе зобов'язань позивач згідно накладних передав у власність відповідача ПММ, за які останній провів часткові розрахунки, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 10 099,63 грн..
Відповідач в поясненнях № 7 від 27.04.2009р. визнає наявність заборгованості за договором та вказує, що борг виник в зв'язку з різким падінням вартості вантажних перевезень в Україні. Зобов'язується провести повні розрахунки за договором на протязі другого кварталу 2009 року.
Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 23.02.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр»(позивач) та приватним товариством «Освод» (відповідач) укладеного договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових старт-карт на АЗС за № 486.
За умовами даного договору позивач зобов'язався передавати в власність відповідача через АЗС з використанням пластикових старт-карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а відповідач зобов'язався приймати ПММ у власність та оплачувати їх вартість.
На виконання умов договору позивачем згідно накладних № ОКЦ 0073007 від 01.08.2008р., № ОКЦ 0076562 від 11.08.2008р. та актів приймання-передачі нафтопродуктів за період з 01.08.12008р. по 10.08.2008р. та за період з 11.08.2008р. по 20.08.2008р. поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали які останній у відповідності з п. 4.4 договору зобов'язався оплатити протягом 7 календарних днів з моменту отримання ПММ на АЗС.
Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку за 10.03.2009р., 20.03.2009р., 08.04.2009р., 09.04.2009р., 13.04.2009р. відповідач розрахувався за отримані ПММ частково, в сумі 8 840 грн..
Таким чином, неоплаченими залишились ПММ в сумі 10 099,63 грн., що також підтверджується сторонами в обопільно підписаному акті звірки розрахунків від 21.04.2009р..
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 10 099,63 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 1 386,32 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2008 року по січень 2009 року.
Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за період з 09.08.2008р. по 06.03.2009р. складає 245,41 грн..
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи, що відповідач визнає наявність заборгованості за договором поставки, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № б/н. від 10.03.2009р. надмірно сплачено 0 грн. 49 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з приватного підприємства «Освод» ( 21000, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 92, код 13320976) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код 33170464) 10099 (десять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 63 коп. -основного боргу, 245 (двісті сорок п'ять) грн. 41 коп. -3% річних, 1386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 32 коп. -інфляційних втрат, 161 (сто шістдесят одну) грн. 51 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. -відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр»(43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код 33170464) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 49 коп..
5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 30.04.2009р.
Суддя В. Матвійчук
Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 -позивачу (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38)
3 -відповідачу ( 21000, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 92)