33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" листопада 2013 р. Справа № 9/34
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бригинець Л.М.
суддів Демидюк О.О.
суддів Огороднік К.М.
при секретарі судового засідання Левчук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.08.2013 р. у справі № 9/34 ( суддя Церковна Н.Ф.)
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання банкрутом
за участю представників:
апелянта - Шевчук Г.Є ( дов. №107 від 15.07.2013р.)
боржника - ОСОБА_3 ( дов. від 22.09.2010 р.)
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.08.2013р. у справі № 9/34 (суддя Церковна Н.Ф.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з сумою вимог 753 779 грн. 45 коп. - в межах вартості предмета іпотеки.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.08.13р. у справі №9/34 про визнання приватного підприємця ОСОБА_1 банкрутом.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" подало уточнення до апеляційної скарги, в якому просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою включити до реєстру вимог кредиторів заставного кредитора ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" з сумою вимог 753779,45грн. в межах вартості предмета іпотеки.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.08.2010р. за заявою підприємця ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою відповідно до положень ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обгрунтування заяви про порушення справи про банкрутство додатково залучено: Кредитний договір № 132-08 від 26.03.2008р. (додаткова угода до нього), укладений між ВАТ "Кредобанк" (провонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") та ОСОБА_4; Договір Іпотеки № 132-08/1 від 26.03.2008р., укладений між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 (на забезпечення виконання зобов"язань за Кредитним договором № 132-08 від 26.03.2008р.) з якого вбачається, що ПАТ "Кредобанк" є іпотекодержателем, а підприємець ОСОБА_1 - боржник у справі, є іпотекодавцем.
До заяви залучено також: Витяги про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна; Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (№№ 27676026; 27676132; 27677918; 27677452; 27676059; 27676130, які свідчать, що об"єктом обтяження є все рухоме та все нерухоме майно боржника, станом на 02.07.2010р.).
Матеріали справи свідчать, що ПАТ " Кредобанк", як заставний кредитор, із заявою про окреме включення його вимог до реєстру кредиторів не звертався.
Інформація про те, що ПАТ " Кредобанк" є заставним кредитором міститься в матеріалах справи. (а.с. 64-67 т. 1, а.с. 108 (на звороті) т. 2).
Тобто, на день розгляду реєстру вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів ухвалою господарського суду від 13.04.2011р. існувала підтверджуюча інформація про заставного кредитора ПАТ " Кредобанк", на що суд помилково не звернув уваги, оскільки зазначив, що вимоги забезпечені заставою майна відсутні (а.с. 153 т.1).
Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції закону, що діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство) розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
При затвердженні реєстру вимог кредиторів суд першої інстанції не врахував, що до реєстру вимог кредиторів (ухвала від 13.04.2011р.) окремо не були включені відомості про майно боржника, що є предметом застави ПАТ "Кредобанк", як передбачає ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", 29.11.2011р. відповідно до вимог ст.1077 ЦК України укладено договір факторингу за умовами якого ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" придбало у ПАТ "Кредобанк" (клієнт) право грошової вимоги до ОСОБА_4 згідно кредитного договору № 132-08 від 26.03.2008 р. разом із правом вимоги за усіма договорами, що виступають забезпеченням належного виконання умов кредитного договору.
Заміну кредитора ПАТ "Кредобанк" на ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", у грошовій вимозі до третьої особи (боржника - ОСОБА_4) та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів - до майнового поручителя ОСОБА_1 здійснено ухвалою міського суду Рівненської області від 11.02.2013р. у справі № 569/1864/13-ц (а.с. 40 т.3).
Заміна кредитора є доведеним фактом у розумінні ст.35 ГПК України.
"Позичальник" за кредитним договором ( ОСОБА_4) не виконав свої зобов"язання. У зв"язку з чим, рішенням Рівненського міського суду від 10.08.2011р. у справі № 2-2448 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Кредобанк" 753779грн.45коп. (в цій частині рішення Рівненського міського суду від 10.08.2011р. залишено без змін рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24.11.2011р. та ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 25.04.2012р.).
Постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 01.10.2012р. З повідомленням Державної виконавчої служби від 08.04.2013р. № 16-13814 вбачається, що виконавчий лист 2-2448 про стягнення з позичальника ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", солідарно заборгованості на суму 753779 грн. 45 коп. боржником не виконано, суму боргу не сплачено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" 09.04.2013р. звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про внесення окремо до реєстру вимог кредитора його вимоги, які забезпечені заставою в сумі 753779 грн. 45 коп. ( в межах вартості предмета іпотеки).
Заява обгрунтована тим, що 28.03.2008р. між ВАТ "Кредобанк" (правонаступник ПАТ "Кредобанк" та "позичальником" ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 132-08, в забезпечення виконання зобов"язань за яким між Банком та ОСОБА_1 (банкрут у справі № 9/34) укладено договір іпотеки № 132-08/1 від 26.03.08р. Предметом іпотеки є нерухоме майно (п.3.1. Договору іпотеки).
Таким чином, вимоги ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" в сумі 753779 грн. 45 коп. до боржника ґрунтуються на договорі факторингу від 29.11.2011р. В підтвердження переходу до ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" права вимоги за кредитним договором № 132-08 та договором іпотеки №132-08/1 від 26.03.2008р. долучено Акт прийому - передачі портфеля заборгованості від 14.12.2011р., витяг з Додатку №1 до договору факторингу №1 від 29.11.2011р.), довідку ПАТ "Кредобанк" (первісного кредитора) про оплату вартості "Портфелю заборгованості", рішення Рівненського міського суду від 10.08.2011р. у справі №2-2448, ухвалу Рівненського міського суду від 11.02.2013р. у справі №569/1864/13-ц.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.08.2013р. відмовлено у задоволенню заяви ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" про внесення, окремо до реєстру його вимог як застави кредитора та зазначено, що ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", як іпотекодержатель, не є кредитором у справі про банкрутство майнового поручителя ОСОБА_1
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства, навіть після спливу встановленого Законом строку на звернення із заявою про визнання кредитором.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до реєстру вимог кредиторів окремо не вносились вимоги заставних кредиторів згідно з даними обліку боржника.
Судом не досліджувались докази на підтвердження наявності обтяжень майна боржника, зокрема Державною реєстрацією іпотек, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр відчуження об"єктів нерухомого майна.
Згідно умов договору факторингу (фінансування на відступлення права грошової вимоги), ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" придбало у ПАТ "Кредобанк" (Клієнт) право грошової вимоги за кредитним договором № 132-08 від 26.03.2008р. Виходячи з положень ст. ст.512, 1078 ЦК України у даному випадку відбулась заміна кредитора ПАТ "Кредобанк" на ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" в кредитних зобов"язаннях ПАТ "Кредобанк" та позичальником ОСОБА_4 Заміна кредитора на ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", доведена матеріалами справи ( рішення Рівненського міського суду від 10.08.2011р. ).
Відповідно до п.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство; особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абз.22 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).
Зі змісту наведених норм слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов'язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов'язанні, а не заміна сторони в договорі.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов"язання і є дійсною до припинення основного зобов"язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Частиною 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов"язаними доти, доки їхній обов"язок не буде виконаний у повному обсязі.
Вищевказане свідчить, що ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції", набув права вимоги з 29.11.2011р., тому у справі про банкрутство ОСОБА_1 є заставним кредитором.
Отже, вимоги ТзОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" мають бути включені до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника у межах вартості предмета іпотеки 753 779 грн. 45 коп.
Враховуючи, що вимоги забезпечені заставою майна боржника під час складання реєстру вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном боржника не були включені до реєстру вимог кредиторів, вказані вимоги підлягають включенню до реєстру вимог у ліквідаційній процедурі так як, з дати укладення договору факторингу до ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" перейшло право вимоги до банкрута, як майнового поручителя згідно кредитного договору № 132-08 від 26.03.2008 р. разом із правом вимоги за усіма договорами, що виступають забезпеченням належного виконання умов кредитного договору в межах вартості предмета іпотеки на суму 753 779 грн. 45 коп.
Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, підтверджуються матеріалами справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.08.2013 р. у справі № 9/34 скасувати.
3. Прийняти нове рішення:
Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" про окреме включення до реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з сумою вимог 753 779 грн. 45 коп. в межах вартості предмета іпотеки.
Зобов"язати ліквідатора внести окремо до реєстру вимог кредиторів у справі №9/34 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" в межах вартості предмета іпотеки на суму 753 779 грн. 45 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бригинець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Огороднік К.М.