про повернення позовної заяви
"13" грудня 2013 р.№ 916/13/1966
Суддя Гут С.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви вх.№5239/13, за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Південного району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою(вх№5239/13 від 11.12.2013р.), до відповідача Південного району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Південного району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, згідно Протоколу №785 від 15.10.2013р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 01.11.2011р., до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Однак Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при поданні позову не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У якості доказу сплати судового збору до позовної заяви позивачем надано квитанцію №36 від 11.12.2013р. на суму 1218грн.
Між тим в графі „Призначення платежу" вказаної квитанції не міститься повної відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, оскільки тільки вказано призначення платежу: „СУДЕБ.СБОР".
Згідно п. 2.21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" - Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
У зв'язку з наведеним вищезазначена квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України - суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно Закону України №3382-УІ від 19.05.2011р."Про внесення змін до ст.56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" частину першу ст.56 ГПК України викладено в наступній редакції: "Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. "
Так, позивачем в підтвердження відправки копії позову з доданими документами відповідачу надано фіскальний чек №7649 від 11.12.2013р. з описом вкладення. Однак, як вбачається з вказаного опису вкладення, заявником у лист відправлення на адресу відповідача вкладено лише позовну заяву з додатками(4арк.), тоді як до позовної заяви, яка складена на 4арк. додано й інші документи (копію акту про порушення №025996; копію акту - вимоги від 08.10.2013р.; копію протоколу №785 від 15.10.2013р.; копію ІН; копію свідоцтва про реєстрацію; квитанцію про відправлення позову стороні).
Відтак, зазначені фіскальний чек з описом вкладення не можуть бути належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів.
В свою чергу вказане свідчить про ненадання позивачем належних доказів направлення відповідачу копій всіх документів, доданих до поданої до суду позовної заяви.
Разом з тим слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону, що діяла до 18.06.2011р., наділяли позивача (прокурора) альтернативним обов'язком направлення відповідачу доданих до позову документів, якщо цих документів у сторін немає.
Водночас приписи чинної ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 19.05.2011р. N3382-V, що набрав чинності з 18.06.2011р.) носять імперативний характер, отже закон покладає на позивача обов'язок щодо надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів незалежно від наявності цих документів у відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем не дотримані вищенаведені вимоги чинного законодавства при подачі позову.
Про відповідні наслідки недотримання позивачем приписів ГПК України щодо необхідності відправки відповідачу копій всіх доданих до позову документів наведено в п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за яким у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Додатково суд звертає увагу, що додані до позовної заяви копії доказів не відповідають вимогам ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п. п.4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх№5239/13 від 11.12.2013р.) повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява та додані документи на 16арк. та заява про забезпечення позову (вх.№37892/13 від 11.12.13р.) з додатками на 13арк.
Суддя Гут С.Ф.