01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"30" квітня 2009 р. Справа № 7/062-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод», м. Сквира
про стягнення 207142, 27 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Струць Д.В. (дов. б/н від 20.02.2009 р.);
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»про стягнення 207142, 27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2009р. було порушено провадження у справі № 7/062-09 та призначено її розгляд на 16.04.2009р.
В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 16.04.2009р., розгляд справи відкладався до 30.04.2009 р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 23.03.2009 р. не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив
У 2008 році Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(відповідач) уклали усну домовленість про поставку залізобетонних виробів та конструкцій (далі-Товар).
На виконання домовленості позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 197031,58 грн., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних наявними в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар.
Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.
Оскільки за отриманий Товар відповідач не розрахувався, позивач направив на його адресу претензію № 511 від 09.12.2008 р. з вимогою у 7-денний строк оплатити суму заборгованості. Претензія була отримана відповідачем 12.12.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення № 1286075.
У відповідь на вказану претензію відповідач листом № 1912-04/04 від 17.12.2008р., посилаючись на тяжке матеріальне становище, повідомив про неможливість негайного розрахунку з позивачем та вжиття всіх необхідних заходів для погашення існуючої заборгованості.
Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була отримана відповідачем 12.12.2008 р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 19.12.2008р.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за отриманий товар не сплачена та становить 197031, 58 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі 1441, 30 грн. та інфляційні збитки -8669, 39 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачем, і дійшов до висновку про правильність їх нарахування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 207142, 27 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 66, код ЄДРПОУ 01416317) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) 197031 (сто дев'яносто сім тисяч тридцять одну) грн. 58 коп. основної заборгованості, 1441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 30 коп. - 3% річних, 8669 (вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 39 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 2071 (дві тисячі сімдесят одну) грн. 42 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.