17 липня 2013 р.Справа № 820/3597/13
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/3597/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Оптрон"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК ОПТРОН" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТПК ОПТРОН"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача:
- № 0000562220 від 04.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20623, 50 грн., в тому числі 13749, 00 грн. за основним платежем та 6874, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 0000572220 від 04.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18045, 00 грн., в тому числі 14436, 00 грн. за основним платежем та 3609, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 27.03.2013 № 1167/22.2-05/33819070 та прийняті за її результатами податкові повідомлення - рішення є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів.
Єдиним мотивом для висновків про нереальність здійснення господарських операцій стали акти ДПІ у Київському районі м. Харкова № 680/22-4/35698428 від 25.10.12 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" код ЄДРПОУ 35698428 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення обліку за серпень 2012 р."; № 757/22-4/35698428 від 30.11.12 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" код ЄДРПОУ 35698428 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення обліку за вересень 2012 р.".
Позивач вважає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова, констатувавши в вищевказаних актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", не перевіряючи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зробили висновок про відсутність реального вчинення господарських операцій з огляду на відсутність підприємства за місцезнаходженням. Враховуючи викладене, вказані акти ДПІ у Київському районі м. Харкова не є належними та допустимими доказами нереальності правочинів у розумінні ст. 70 КАС України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ОПТРОН" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.04.2013 року № 0000562220 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК ОПТРОН" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20623, 50 грн. (двадцять тисяч шістсот двадцять три гривні 50 копійок), в тому числі 13749, 00 грн. (тринадцять тисяч сімсот сорок дев'ять гривень) за основним платежем та 6874, 50 грн. (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.04.2013 року № 0000572220 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК ОПТРОН" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18045, 00 грн. (вісімнадцять тисяч сорок п'ять гривень), в тому числі 14436, 00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень) за основним платежем та 3609, 00 грн. (три тисячі шістсот дев'ять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ТПК ОПТРОН" діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Харківської міської ради 28.11.2005 р. (а.с. 33-36), є юридичною особою про що свідчить також копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 506545 від 28.11.2005 р. (а.с. 38), включено до ЄДРПОУ, що підтверджено копією довідки № 12939, виданою Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 39), взято на податковий облік ДПІ у Московському районі та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.12.2005 р. №29290337, виданого ДПІ у Московському районі (а.с. 39).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 396 від 14.03.2013 року ДПІ у Московському районі було здійснено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 27.03.2013 № 1167/22.2-05/33819070 "Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТПК ОПТРОН" (податковий номер 33819070) з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні господарських операцій з ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" "податковий номер 35698428) за період з 01.08.2012 по 30.09.2012 року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства" (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 10-21).
Відповідно до висновку акту перевірки, встановлено порушення з боку позивача вимог:
- п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 13748, 60 грн. в тому числі по періодам: за серпень 2012 року у сумі 9995, 00 грн., за вересень 2012 року в сумі 3753, 60 грн.
- п.п. 138.1.1 п. 138.1 та п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на загальну суму 14436,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 14436,00 грн.
На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 04.04.2013 року № 0000562220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20623, 50 грн., в тому числі 13749, 00 грн. за основним платежем та 6874, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000572220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18045, 00 грн., в тому числі 14436, 00 грн. за основним платежем та 3609, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 8,9).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 04.04.2013 року № 0000562220 та № 0000572220 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", яке є юридичною особою та включене до ЄДРЮОФОП, про що свідчить копія довідки № 15474135 станом на 26.12.2012 року (а.с. 88-96).
Між ТОВ "ТПК ОПТРОН" (покупець) та ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" (продавець) був укладений договір поставки товару № 25 від 15.08.2012 року (а.с. 57).
Загальна вартість договору формується вартістю поставок товару за час дії договору (п. 2.3. договору).
Фактичне виконання цього договору підтверджується копіями рахунків-фактур (а.с. 62, 67), видаткових накладних (а.с. 59, 64) податкових накладних (а.с. 58, 63), довіреностей (а.с. 60, 65), товарно-транспортних накладних (а.с. 61, 66), банківських виписок (а.с. 68, 69).
Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 (а.с. 70-71).
Дані податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних серпня, вересня 2012 р. (а.с. 45, 50), а суми ПДВ, що в них зазначені, включено до податкового кредиту, що підтверджується копіями додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за 8 та 9 місяці 2012 року (а.с. 42-44, а.с. 47-49).
В подальшому придбаний у ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" товар був реалізований позивачем третім особам, що підтверджується копіями: податкових та видаткових накладних, довіреностей, рахунків-фактур (а.с. 73-84), договорів, банківських виписок (а.с.131-140).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.
В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.
Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.
Колегією суддів також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.
Крім того, ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" на час здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій із позивачем, а також той факт, що ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти інших податкових органів, які не є первинними документами.
Колегія суддів вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.
Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок.
Крім того, відповідачем не встановлено проведення ТОВ "ТПК "Оптрон" збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 29.05.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/3597/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.