18 листопада 2013 р.Справа № 2-а-5002/11/2101
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Сіянко В.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Кравця О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, -
31.10.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області в якому просив суд постановити рішення, яким визнати протиправним недоплату та відмову відповідача у нарахуванні та виплати, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року.
Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2011 року (в порядку скороченого провадження) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області нарахувати та виплатити позивачу у відповідності до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком за період , з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року., з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2012 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.05.2011 р. є правильним.
Однак, з висновком суду першої інстанції щодо перерахунку підвищення до пенсії після 22.07.2011 року - погодитись не можна, з огляду на наступне.
Так, пунктом 7 частини першої Закону України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 08 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог Закону України від 08 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене з 23 липня 2011 року органи пенсійного фонду повинні нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни у відповідності до Закону України від 08 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Із врахуванням зазначеного, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише за період з 01.05.2011 року по 22 липня 2011 року.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2011 року по 22 липня 2011 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
О.О. Кравець