29 листопада 2013 р. Справа № 31283/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Гулида Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «АМА-Україна» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі № 2а-2065/10/1970 за позовом Приватного підприємства «АМА-Україна» до Тернопільської митниці, Головного управління державного казначейства України в Тернопільській області про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішення про встановлення митної вартості товару, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації та зобов'язання повернути надмірно сплачений податок,
09.06.2010 року Приватне підприємство «АМА-Україна» звернулось в суд з адміністративним позовом до Тернопільської митниці, Головного управління державного казначейства України в Тернопільській області про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішення про визначення митної вартості товару за шостим резервним методом № 403000006/2010/000600/1 від 06.05.2010 року, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів від 06.05.2010 року та зобов'язання повернути з Державного бюджету надмірно сплачений податок на додану вартість на суму 16 203, 63 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року в задоволенні позову Приватного підприємства «АМА-Україна» відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржило Приватне підприємство «АМА-Україна», вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи приватне підприємство «АМА-Україна» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та платником податку на додану вартість.
5 лютого 2007 року між ПП «АМА - Україна» та фірмою «МАНLЕ Іndustrіаl Filtration (Веnеluх)В.V.» Нідерланди був укладений зовнішньоекономічний контракт № 084416/26.01.2010 купівлі - продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець купляє на умовах СІР товар, асортимент та кількість якого узгоджується додатковими угодами (специфікаціями), що є невід'ємною частиною цього контракту. Договором встановлено, що всі податки та митний збір у країні Покупця сплачуються покупцем, ціни на товар залишаються незмінними і можуть бути переглянуті тільки за письмовою згодою сторін. Валюта контракту та валюта платежу долари США.
Як вбачається з матеріалів справи на митну територію України згідно вищевказаного контракту № 084408/05.02.2007 від 5 лютого 2007 року та рахунку - фактури (інвойс) № ІV1003880 від 13.04.2010 року було ввезено партію товару фільтрувальних елементів на загальну суму 3187,00 доларів США.
Як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем була подана письмова вантажна митна декларація, в якій були вказані точні відомості про вантаж, мету його переміщення, інші відомості, а також додані: Інвойси постачальника «МАНLЕ Іndustrіаl Filtration (Веnеluх)В.V.», митні декларації з 2002 року, договори з покупцями ПП «АМА-Україна» з зазначенням цін, листи-відмови покупців про можливе підвищення цін, копія прайс - листа на аналогічний товар, що продається в Україні іншими фірмами, екземпляр фільтрувального мішка, для огляду і візуальної оцінки вартості.
Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Крім цього згідно вимог Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 № 339 з метою встановлення дійсності вартості товарів митні органи порівнюють заявлений рівень митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено та митна вартість підтверджена.
Якщо буде встановлено, що задекларований рівень митної вартості нижчий за рівень митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, митний орган вимагає від декларанта додаткових доказів правильності декларування митної вартості.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи з витягу із бази ДМСУ видно, що вантаж «фільтрувальний мішок до обладнання для фільтрування олії», відповідно до вантажної митної декларації від 5 травня 2010 року №403000007/2010/002811 та декларації митної вартості, декларувався за вартістю по 6,71 дол. США за кв.м, проте митна вартість на подібний товар у центральній базі даних Держмитслужби України зазначена на рівні 23,35дол. та 137,36 дол. США за кв.м.
Оскільки митна вартість товарів заявлена декларантом викликала сумнів у її достовірності, тому декларанту відповідно до пункту 11 Порядку №1766 було запропоновано подати митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Разом з тим для підтвердження заявленої митної вартості ПП «АМА-Україна» подало митному органу копію прайс листа та копії видаткових накладних на реалізацію товару після перевірки яких встановлено, що у прайс-листі міститься інформація про ціни на продукцію згідно артикулів, які не співпадають із артикулами, зазначеними у рахунку № ІV1003880 від 13.04.2010 року.
Відповідно до пункту 13-14 Порядку № 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Крім цього пунктом 8 Наказу Держмитслужби України від 24.06.2009 року № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» визначено, що митний орган самостійно визначає митну вартість на підставі наявних відомостей у випадках, якщо декларантом не подано в установлений строк документи або якщо він відмовився від їх подання, чи у поданих декларантом документах наявні неточності, розбіжності, а також коли відсутні необхідні відомості, або ж коли під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості виникають сумніви щодо достовірності поданих документів, та наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості.
В ч. 7 ст. 266 МК України зазначено, що «у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу».
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що тернопільська митниця на підставі вище викладених обставин прийняла Рішення про визначення митної вартості товару «фільтрувальний мішок до обладнання для фільтрування олії» на рівні 23,35 дол. США за кв.м. правомірно, застосувавши шостий резервний метод визначення митної вартості.
З врахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки враховуючи правомірність дій відповідача, щодо вимог про надання додаткових відомостей на підтвердження митної вартості товару та не надання їх позивачем, Тернопільською митницею правомірно видано картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів від 06.05.2010р., правомірно винесено рішення про визначення митної вартості товарів за шостим резервним методом № 403000006/2010/000600/1 від 06.05.2010року.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АМА-Україна» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі № 2а-2065/10/1970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І. Довга
Р.М. Гулид