ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
07 листопада 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року,
позивач в липні 2013 р. звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі Ѕ частини від його заробітку, починаючи із дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги для утримання дитини.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини від заробітку відповідача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такими підставами.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що їх спільна з відповідачем донька ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Оскільки відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, вона просила стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі Ѕ частини від його заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від заробітку відповідача є достатнім для утримання дитини і позивач не вказала, на які цілі витрачатимуться кошти та не обґрунтувала необхідності таких витрат, їх складових частин.
Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.
Як видно з матеріалів справи, позивач проживає разом з дочкою ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим вона не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають значення для справи.
В даному випадку позивач не працює з поважних причин, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, інших доходів не має. Відповідач є працездатним, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Твердження відповідача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатний батько - ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір - ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, є необґрунтованим, оскільки копії пенсійних посвідчень батьків не свідчать про те, що відповідач їх утримує, вони не працюють, не мають інших доходів, розмір їх пенсій є недостатнім для забезпечення їхніх потреб, вони не мають інших дітей, від яких могли б отримувати матеріальну допомогу.
Враховуючи вартість життя та забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, здоров'я дитини, визначення розміру аліментів - ј частка від заробітку відповідача, на думку колегії суддів, буде справедливим.
Крім того, відповідач не позбавлений можливості в майбутньому при зміні матеріального становища позивача або свого, звернутися до суду з відповідним позовом про зменшення розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції слід змінити та визначити розмір частки від усіх видів доходу відповідача - ј частина.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року змінити та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - ј частина.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14501/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Зінченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.