Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/12110/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Чала А.П.
Доповідач - Кабанченко О.А.
19 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В., Рубан С.М.
при секретарі - Лапіній К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» - СілковоїАнастасії Олександрівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2, на його користь стягнуто з ПАТ «Київсоюзшляхпроект» 28 350 гри. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в доход держави - 283,50 грн.. судового збору.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати з підстав його незаконності, необґрунтованості, порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що висновки суду про затримку відповідачем розрахунку після постановлення рішення Святошинським районним судом м. Києва від 30 жовтня 2012 року і до 1 квітня 2013 року не відповідають обставинам справи. Процес виконання рішення суду - це діяльність позивача та органів ДВС, яка є незалежною від волі відповідача, відповідно останній не міг на них вплинути, в т.ч. затримати виконання рішення суду. На відповідача не може покладатися відповідальність за затримку, яка виникла під час виконанням рішення, адже, середній заробіток може бути стягнутий лише по день постановлення рішення - 30 жовтня 2012 року.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача з 10 грудня 2007 року по 23 травня 2012 року, був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
У день звільнення позивачу була видана трудова книжка та розрахунковий лист, відповідно до якого відповідач повинен був виплатити позивачу 3 338,25 грн. заробітної плати.
Оскільки відповідач розрахункові кошти не виплатив, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від З0 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили 10 січня 2013року, з ПАТ Київсоюзшляхпроект» на користь позивача було стягнуто не виплачену заробітну плату в сумі 3 338, 25 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12 960 грн., а всього 16 298, 25 грн. (а.с. 5-8, 22-23).
Відповідно до довідки №1765 ПАТ «Київсоюзшляхпроект» від 16 травня 2013 року, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року було виконано шляхом перерахування коштів на рахунок позивача 01 квітня .2013 року, яке є днем повного розрахунку з позивачем у зв'язку з його звільненням (а.с. 12).
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом,просив на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 45 360 грн., розрахунок проведений з ним 1 квітня 2013 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у порушення вимог трудового законодавства затримав проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні з 31 жовтня 2012 року (з часу постановлення рішення суду, яким середній заробіток за час затримки розрахунку до 30 жовтня 2012 року стягнутий) по 1 квітня 2013 року, тобто на 105 робочих днів, у зв'язку з чим за ст. 117 ч. 1 КЗпП України відповідач на користь позивача повинен сплатити середній заробіток за вказаний період, виходячи із середньоденного заробітку позивача - 270 грн., розмір якого встановлений рішенням суду від 30 жовтня 2012 року.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає. Що ворни відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вже були вирішені рішенням суду від 30 жовтня 2012 року і не підлягали задоволенню в даній справі, судова колегія відхиляє як такі, що суперечать обставинам справи, відповідно до яких фактично розрахунок з позивачем був проведений 1 квітня 2013 року, та положенням ст. 117 КЗпП України, якими встановлено, що у разі затримки розрахунку при звільненні середній заробіток роботодавцем сплачується за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, законом не визначено, що у разі стягнення рішенням суду середнього заробітку за час затримки до дня постановлення рішення, інша частина - за період з дня постановлення судом рішення до дня фактичного розрахунку стягненню не підлягає, у зв'язку з чим судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у період з 31 жовтня 2012 року по 1 квітня 2013 року, коли виконувалось рішення суду від 30 жовтня 2012 року, відповідач не повинен здійснювати виплати, передбачені ст. 117 КЗпП України.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» - Сілкової Анастасії Олександрівни відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: