03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-6468/2013р. головуючий в 1 інстанції - Демидовська А.І.
доповідач - Усик Г.І.
4 червня 2013 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Соколової В.В., Нежури В.А.
при секретарях - Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адлабс-Україна» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адлабс-Україна» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності, України про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,
У вересні 2011 р. ТОВ «Адлабс-Україна» звернулося з позовом до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просило визнати недійсним повністю свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг ADLABS від 25.03.2010 р., власником якого є ОСОБА_1 та зобов'язати Державну служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, а також облікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання вказаного свідоцтва недійсним повністю.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ТОВ «Адлабс Україна» було зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради12.02.2008 р., фактичне використання фірмового найменування розпочалося з 01.10.2008 р. Відповідно п.2.2. Статуту Товариство надає наступні послуги: послуги з технічного обслуговування та ремонту комп'ютерної техніки; створення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; створення інформаційних систем; розробка та виготовлення програмного продукту; створення інтернет-сайтів, просування сайтів в пошукових системах, дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук; оптова та роздрібна торгівля нафтою та нафтопродуктами; транспортування нафти, нафтопродуктів; надання дизайнерських послуг, а тому послуги 42 класу МКТП, зазначені в спірному свідоцтві є однорідними із послугами, для яких використовується фірмове найменування позивача.
Посилаючись на те, що свідоцтво України НОМЕР_1 знак для товарів і послуг «ADLABS» від 25.03.2010 р. не відповідає умовам надання правової охорони, визначених абз.4 ч.3 та абз.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки знак є схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням позивача, та є таким, що може ввести в оману щодо товарів, послуг або особи, яка виробляє товар або надає послуги, а також з урахуванням, що заявка на знак ADLABS була подана з порушенням прав позивача на комерційне найменування, що відповідно до ч.1 ст.19 цього Закону є підставою для визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15.03.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Адлабс-Україна» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі та стягнути судові витрати, посилаючись на неповне зўясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що суд першої інстанції безпідставно не урахував висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №829 від 03.10.2013 р., яким встановлено, що знак за оскаржуваним свідоцтвом є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 42 класу МКТП, та що всі послуги 42 класу МКТП за оскаржуваним свідоцтвом є спорідненими з послугами, що стосуються предмету діяльності позивача.
Крім того вказував на те, що суд взагалі не перевірив доводи позивача про порушення його прав з підстав, передбачених абз.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зокрема щодо введення в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги та, що заявка відповідачем була подана з порушенням прав позивача на комерційне (фірмове) найменування, що є підставою недійсності свідоцтва на знак для товарі і послуг (ст.19 цього Закону).
Також посилався на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права щодо визначення відомості фірмового найменування позивача, застосувавши при цьому аналогію закону - ст.25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», яка передбачає критерії визначення добре відомого знаку для товарів і послуг, та не навів мотивів з яких він не прийняв до уваги висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 03.10.2012 р.
В судовому засіданні представник ТОВ «Адлабс-Україна» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представники ОСОБА_1 та Державної служби інтелектуальної власності України просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, а рішення суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.420 ЦК України до об'єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать тому числі комерційні (фірмові) найменування та торгівельні марки.
Згідно ч.2 ст.489 право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
ТОВ «Адлабс-Україна» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської Ради 12.02.2008 р.
Відповідно до довідки АА114272 з ЄДРПОУ ТОВ «Адлабс-Україна» здійснює такі види діяльності, як розроблення стандартного програмного забезпечення, інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення, оброблення даних, консультування з питань інформатизації та рекламну діяльність.
Згідно п.2.2. Статуту товариство надає наступні послуги: послуги з технічного обслуговування та ремонту комп'ютерної техніки; створення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; створення інформаційних систем; розробка та виготовлення програмного продукту; створення інтернет-сайтів, просування сайтів в пошукових системах, дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук; оптова та роздрібна торгівля нафтою та нафтопродуктами; транспортування нафти, нафтопродуктів; надання дизайнерських послуг.
Заявка №m 2010 01625 на реєстрацію знаку «ADLABS» було подана до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України 09.02.2010 р.
15.03.2010 р. Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України зареєстровано знак для товарів і послуг «ADLABS» та видано свідоцтво України НОМЕР_1 для послуг 42 класу МКТП, в тому числі: аналізування використання нафтових родовищ, послуги архітектури, відновлювання комп'ютерної бази даних, послуги із захищеності комп'ютерних вірусів, комп'ютерне програмування, встановлення комп'ютерних програм, обслуговування та створювання веб-сайтів, та інші.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Адлабс-Україна», суд першої інстанції виходив з недоведеності тверджень позивача про те, що знак для товарів і послуг «ADLABS» за свідоцтвом України НОМЕР_2 є схожими з фірмовим найменуванням позивача настільки, що їх можна сплутати.
З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково.
Відповідно до абз.4 ч.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не можуть одержати правову охорону позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же споріднених з ними товарів і послуг.
Згідно висновку № 829 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 03.10.2012 р.:
- знак для товарів і послуг «ADLABS» за свідоцтвом України НОМЕР_1 є схожим настільки, що його можна сплутати з комерційним (фірмовим) найменуванням «ADLABS-Україна», яке належить позивачу, відносно таких же споріднених з ними послуг.
- знак для товарів і послуг «ADLABS» за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 25.03.2010 р. є таким, що може ввести в оману щодо особи яка надає послуги послугу 42 класу МКТП.
Пославшись на правила оцінки доказів, визначені ст.212 ЦПК України, та що висновок експерта не є обов'язковим для суду, а оцінюється за правилами ст.212 ЦПК України суд, в порушення цієї ж норми закону не мотивував чому він не приймає зазначений доказ до уваги. Крім того, відхиляючи як належні та допустимі докази роздруківки сторінок інтернет-сайтів і договори на підтвердження господарської діяльності позивача та відомості його фірмового найменування, суд мотивував це тим, що зазначені докази не є письмовими, не прийнявши до уваги, що відповідачами не ставилось під сумнів їх достовірність.
Основною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Адлабс-Україна», суд вважав відсутність доказів на підтвердження обставин відомості фірмового найменування позивача, критерій якого діючим законодавством не встановлений, а тому вважав можливим застосувати до даних правовідносин аналогію закону (ст.25 Закону, якою визначені фактори відомості в Україні знака для товарів і послуг).
Однак з таким висновком суду та застосуванням ним норм матеріального права погодитись не можна, оскільки абзацом 4 ч.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що фірмове найменування повинно бути відомим в Україні, на підтвердження чого можуть бути надані будь-які докази, тоді як стаття 25 цього Закону передбачає охорону прав на добре відомий знак, на підтвердження чого законодавцем визначені певні фактори такої відомості, як то: ступінь відомості, тривалість та географічний район використання знаку, а також інші фактори, передбачені цією нормою.
На підтвердження відомості фірмового найменування позивач надав роздруківки сторінок інтернет-сайтів, договори (т.1 а.с.32-189), з яких убачається, що ним надавались послуги споживачам у різних регіонах України, в тому числі у великих містах: Києві, Дніпропетровську, Харкові, Чернігові, Донецькій області.
Крім того суд першої інстанції взагалі не надав ніякої оцінки доводам позивача щодо невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони з підстав, передбачених абз.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якої не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
З огляду на висновок №829 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 03.10.2012 р, який є повним, і не викликає сумніву в його правильності, колегія суддів вважає, що висновок суду про недоведеність позовних вимог ТОВ «Адлабс-Україна» щодо невідповідності зареєстрованого знака для товарів і послуг «ADLABS» за свідоцтвом України НОМЕР_1 умовам надання правової охорони, з підстав, передбачених абз.4 ч.3 ст.6 та абз.5 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», є помилковим, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Адлабс-Україна».
Крім того з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Адлабс-Україна» підлягають стягненню судові витрати: державне мито - 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37,00 грн., витрати на оплату судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності - 12 000,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги 114,70 грн., а всього 12 160,20 грн.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адлабс-Україна» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2013 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адлабс-Україна» задовольнити.
Визнати свідоцтво України від 15.03.2010 р. НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ADLABS» для товарів 42 класу МКТП недійсним повністю.
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсними повністю свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.03.2010 р. на знак для товарів і послуг «ADLABS», та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адлабс-Україна» на відшкодування судових витрат 12 160,20 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: