15 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-4580/11/1414
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Непша О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час, -
31 травня 2011 року позивач звернулася із вказаним адміністративним позовом до суду першої інстанції, в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії із використанням показника середньої заробітної плати за 2009 та 2010 роки та виплатити різницю за минулий час.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що в березні 2011 року зверталася до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії працюючому пенсіонер) з урахуванням збільшеного стажу та заробітку. Управління зробило такий перерахунок, але замість застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 та 2010 роки, застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік. Зазначає, що таке рішення відповідача не відповідає чинному законодавству України, а саме ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенню Конституційного Суду України 2 травня 2008 року та постанові Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2011 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити повністю його позовні вимоги.
Судом першої інстанції справу розглянуто у порядку скороченого провадження відповідно до ст.. 183-2 КАС України.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Формула визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається у відповідності до вимог частині 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.п.3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України №1058-15 продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в частині першій статті 40 Закону №1058-15, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-15 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжував працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини 1 статті 40 вказаного вище Закону при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 того ж Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 40 зазначеного Закону України і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно Законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 183-2,195, 197, 198, 200, 205, 206,212,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.