27 листопада 2013 року Справа № 876/4528/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Судової-Хомюк Н.М.,
Гуляка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2011 року у справі №2-а-14850/11/1916 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод», управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії,
01 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі-УПСЗН Чортківської РДА) неправомірними; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод» (далі-ТОВ «Чортківський цукровий завод») здійснити перерахунок та виплату доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, через розрахунковий рахунок організації, де працює позивач на час проведення виплати; зобов'язати УПСЗН Чортківської РДА здійснити виплату заборгованої йому доплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за роботу на території радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю з врахуванням виплачених сум, починаючи з 20.09.2005 року до виникнення обставин з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «Чортківський цукровий завод» здійснити нарахування ОСОБА_2 доплати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного відповідно до ст.39 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , починаючи з 01 березня 2011 року з врахуванням виплачених сум та подати розрахункові документи щодо такого нарахування до УПСЗН Чортківської РДА.
Зобов'язано УПСЗН Чортківської РДА перевірити, провести реєстрацію та облік розрахунку ТОВ «Чортківський цукровий завод» та подати органу Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для виплати ОСОБА_2 доплати згідност.39 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням виплачених сум починаючи з 01 березня 2011 року. Нарахування та виплату такої доплати проводити в зазначеному розмірі щомісячно до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.
Позовні вимоги за період з 20.09.2005 р. по 28.02.2011 р. залишено без розгляду.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 ,,Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просить врахувати, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією даного закогу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, а відтак на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.
Як безспірно встановлено, позивач постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується довідкою № 172 від 05.07.2011 р.(а.с. 5).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 39 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема в зоні посиленого радіоекологічного контролю - провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно із пп. пп. 9, 13 п. 28 розділу 2 Закону України ,,Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. ст. 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: частини першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту ,,Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008, визнано неконституційними зазначені положення Закону України ,,Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, визначених ст. ст. 39, 51 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України ,,Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні в справі ,,Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2011 року у справі №2-а-14850/11/1916 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк