27 листопада 2013 року Справа № 876/6752/13
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 29.05.2012 року по справі № 0311/4771/12 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії,
ОСОБА_1 11.05.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.03.2011 року по день прийняття судом рішення.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 29.05.2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за період з 03.03.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до положень статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено правомірно, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 836 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а також тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права з моменту отримання пенсії з відповідним підвищенням до неї.
До суду позивач звернулася лише 11.05.2012 року, тобто позовні вимоги за період з 03.03.2011 року по 10.11.2011 року заявлені після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, встановивши, що позовні вимоги за період з 03.03.2011 року по 10.11.2011 року заявлені після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду вказані позовні вимоги.
Що стосується позовних вимог, які заявлені в межах строку звернення до суду, то слід зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є інвалідом III групи та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Всупереч вимогам статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 836 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаних вище постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Однак, пунктом 7 частини 1 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
Тобто, до правовідносин щодо нарахування та виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної та додаткової пенсії повинні застосовуватись положення статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року,.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії за період з 11.11.2011 року по день прийняття судом рішення задоволенню не підлягають.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення,
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 29.05.2012 року по справі № 0311/4771/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.03.2011 року по 10.11.2011 року - залишити без розгляду, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК
СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ
С.П. НОС