27 листопада 2013 рокум. Львів№ 876/3129/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, -
22.06.2012 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача в якому просив стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 5245 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він як особа, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесена до 1 категорії, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинен у 2012 році отримувати щорічну допомогу на оздоровлення. Однак, така виплата відповідачем виплачена не була.
Постановою суду першої інстанції прийнятою в порядку скороченого провадження, відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи те, що від осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи видно, що позивач є учасником ліквідацією аварії на ЧАЕС, належить до 1 категорії осіб, що підтверджується посвідченням та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 5, 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення та розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Разом з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Держаний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року №4282Л/І, який набрав чинності 01 січня 2012 року встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям делеговано Кабінету Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України №4 від 16 березня 2012 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тимчасове зупинення дії закону чи окремих його положень не припиняє чинність закону, після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.
Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений розмір допомоги на оздоровлення в сумі 120 грн. для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії.
Враховуючи ту обставину, що відповідач виплачував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вказаної Постанови, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків зроблених судом першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись п.3 ч.1 ст.155, ст.160, 183-2, ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 16 липня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий-суддя : Савицька Н.В.
Судді :Запотічний І.І.
Шавель Р.М.